печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61118/24-к
26 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 кримінальному провадженні № 12024000000002134 від 17.10.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 111, КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні 3-го відділу (документування злочинів, проти миру, людяності та ознак геноциду) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження за № 12024000000002134 від 17.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 111 КК України.
Установлено, що громадянин України ОСОБА_6 , який має вищу освіту, усвідомлював, що «мвд днр» є окремим структурним підрозділом терористичної організації «днр».
Будучи радикально налаштованою особою, яка підтримує злочинні наміри терористичної організації «днр», що діє на тимчасово окупованій території Донецької області, будучи обізнаним про її протиправну діяльність, діючи умисно, керуючись власними переконаннями, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2022 року ОСОБА_6 вирішив сприяти діяльності терористичної організації та прийняти особисту участь у терористичній організації «днр», а саме у її структурному підрозділі - так званому «мвд днр».
Діючи з цією метою та прямим умислом ОСОБА_6 , у точно не встановлений час, однак не пізніше березня 2022 року перебуваючи у м. Донецьку, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «днр» та її структурних підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, добровільно прийняв рішення щодо вступу до окремого структурного підрозділу терористичної організації «днр», а саме до так званого «міністерства внутрішніх справ донецької народної республіки» та надав згоду на призначення на посаду «старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам управління боротьби з організованою злочинністю міністерства внутрішніх справ донецької народної республіки», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Ізюмівська, 5.
Таким чином, ОСОБА_6 з березня 2022 року по цей час бере активну участь у терористичній організації «днр» та сприяє її діяльності.
Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_6 діяв з метою безпосередньої участі у злочинній діяльності вказаної терористичної організації, спрямованої на дестабілізацію суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, переслідуванні, незаконному позбавленні волі та фізичному знищенні громадян України, а також іноземних громадян, які виступають на стороні України.
Беручи участь в терористичній організації «днр» та сприяючи її діяльності, перебуваючи на посаді: «старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам управління боротьби з організованою злочинністю міністрества внутрішніх справ донецької народної республіки» ОСОБА_6 безпосередньо приймав участь у незаконному кримінальному переслідуванні і засудженні громадян України.
Зокрема, ОСОБА_6 , як учасник терористичної організації, обіймаючи посаду «старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам управління боротьби з організованою злочинністю міністерства внутрішніх справ донецької народної республіки» приймав участь у досудовому розслідуванні кримінальної справи за надуманими обвинуваченнями військовослужбовця батальйу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у вчиненні нібито злочинів проти державної влади, так званої «днр».
Зокрема, ОСОБА_6 будучи активним учасником терористичної організації з метою незаконного кримінального переслідування українських військовослужбовців 24.03.2022 подав на ім'я «тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління боротьби з організованою злочинністю міністерства внутрішніх справ донецької народної республіки» ОСОБА_8 рапорт про підозру громадянки України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бойового медика 2 взводу 3 штурмової роти в/ч НОМЕР_1 батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 233 кк днр («участие в террористическом сообществе»).
Своїми умисними діями, що виразились в участі у терористичній організації та іншому сприянні діяльності терористичної організації, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, який має вищу освіту, знав та усвідомлював, що на виконання злочинного наказу ОСОБА_10 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, окупували частину цієї території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України, порушуючи порядок, встановлений Конституцією України, що продовжується на цей час і призводить до загибелі великої кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Повномасштабне збройне вторгнення російської федерації на територію України та введення, у зв'язку з цим воєнного стану на всій території України є загальновідомим фактом про який було відомо ОСОБА_6 .
Однак, будучи радикально налаштованою особою, яка підтримує дії російської федерації по окупації території України, ОСОБА_6 діючи умисно, керуючись власними переконаннями продовжив вчиняти дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Так, діючи з цією метою та прямим умислом ОСОБА_6 будучи громадянином України, в умовах воєнного стану, продовжив роботу в так званому «мвс днр», у точно невстановлений час, однак не пізніше 24 березня 2022 ОСОБА_6 обійняв посаду «старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам управління боротьби з організованою злочинністю міністерства внутрішніх справ донецької народної республіки», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Ізюмівська, 5.
Обіймаючи вказану посаду ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно в період з 24.03.2022 по даний час у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, з метою недопущення контролю української влади на території Донецької області, перейшов на бік ворога та забезпечуючи на вказаній «посаді» окупацію російською федерацією частини території України, надав російській федерації допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
Слідчий вважає наявними всі законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити незаконний вплив на потерпілих та свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши про його необгрунтованість та передчасність.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111, КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду від 09.10.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_6 , від 10.10.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 , вручено в порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручення захиснику підозрюваного.
21, 22 та 23 липня 2024 року ОСОБА_6 , за викликом до Головного слідчого управління Національної поліції України (м. Київ, пр. Валерія Лобановського, 51) не з'явився, про причини неявки не повідомив.
24.10.2024 постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_6 , оголошено в розшук.
Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1, 3, 7 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ст. 136 КПК України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні набув статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст. ст. 276-279 КПК України.
Органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого шляхом направлення повідомлення про підозру, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного всіма можливим способами.
Таким чином, ОСОБА_6 у повній відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Виходячи з наявних матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111 КК України, а доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
Згідно з п. 1 ст. 52 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року будь-яке обмеження прав і свобод, що визначаються цією хартією, повинне здійснюватися на підставі закону з повагою до сутності цих прав і свобод; застосовані за принципом пропорційності обмеження можуть бути встановлені тільки тоді, коли вони потрібні та відповідають цілям і загальним інтересам, визнаним Європейським Союзом, або потребі захистити права і свободи інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.
Так, підозрюваний ОСОБА_6 , неодноразово викликався до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135, 278 КПК України. Однак, підозрюваний до місця виклику не прибув, і переховується від органів слідства та суду.
З огляду на викладене, органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 проте встановити його фактичне місцезнаходження не виявилось можливим.
У зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_6 , від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останнього 24.10.2024 оголошено у розшук, проведення якого доручене співробітникам Служби безпеки України та заведено розшукову справу.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а доводи сторони захисту є не переконливими.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, відсутність підозрюваного за місцем реєстрації та місцем свого проживання, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук та вважає наявними підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, зважаючи на вказані обставини і те, що ОСОБА_6 оголошений у розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, розміру шкоди, у завданні якої підозрюється особа, суспільного інтересу, слідчий суддя дійшов висновку про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Обрати у кримінальному провадженні № 12024000000002134 від 17.10.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1