печерський районний суд міста києва
757/44247/24-к
1-кс-38203/24
18 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
1.Короткий виклад доводів поданої скарги.
До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) її заяви від 23.08.2024 за № 213782-24 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, відповідальність за який передбачена ст. 364, ст. 365, ст. 366, ст. 396 КК України.
2.Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 та її захисник, адвокат ОСОБА_4 , скаргу підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги з тих підстав, що вона не містить даних про вчинення кримінального правопорушення.
3.Обставини, встановлені слідчим суддею.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги слідчий суддя встановив такі обставини.
23.09.2024 за вх № 213782024 Офісом Генерального прокурора отримана заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Бориспільської окружної прокуратури, у тому числі ОСОБА_6 , прокурором Яготинського відділу Бориспільської окружної Київської області ОСОБА_7 , експертом Яготинського відділення Комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичних експертиз» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем), ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 396 (Приховування злочину).
25.09.2024 начальник відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням у прокуратурах регіонів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 листом за № 22/2/1-77649вих-24 повідомив ОСОБА_3 про відсутність фактичних даних в її заяві, які в указували на вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що син ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у в/ч НОМЕР_1 Збройних Сил України. 18.10.2023 надійшло сповіщення про смерть сина шляхом самогубства через повішення. Запорізьким РУП ГУ НП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023082210000670 за фактом смерті ОСОБА_9 , який покінчив життя самогубством шляхом повішання. Однак, коли дружина покійного, ОСОБА_10 , оглянула тіло чоловіка, вона виявила численну кількість тілесних ушкоджень на його тілі, які дають їй підстави сумніватися в ненасильницькій смерті ОСОБА_11 та його самогубстві. ОСОБА_10 звернулась до Бориспільської окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_12 від 07.11.2023 у справі № 359/10986/23 зобов'язано Бориспільську окружну прокуратуру внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_10 від 23 жовтня 2023 року.
На виконання ухвали суду відомості внесені до ЄРДР за № 42023112100000194 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Постановою прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 20.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_10 та її представника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023112100000194 про допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та медсестри моргу м. Яготин для з'ясування наявності тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , оскільки наявність тілесних ушкоджень та причин смерті встановлюються шляхом проведення експертизи, призначення якої наразі вирішується прокуратурою.
З аналогічним клопотанням ОСОБА_10 зверталась 21.11.2023 та 01.12.2023.
Постановами прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_6 від 27.11.2023 та 04.12.2023 було відмовлено у задоволенні клопотань у зв'язку із призначенням судово-медичної експертизи.
Листом від 05.12.2023 за № 51-71-11142023 Бориспільська окружна прокуратура повідомила потерпілу ОСОБА_10 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42023112100000194 за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 за Запорізьким РУП ГУ НП в Запорізькій області.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2024 у справі № 359/11991/23 скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , про скасування постанови прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_10 від 20.11.2023 про проведення допиту свідка у кримінальному провадженні № 42023112100000194 та зобов'язання Бориспільської окружної прокуратури, уповноважених осіб, службових, посадових осіб Бориспільської окружної прокуратури виконати, провести слідчі, процесуальні дії - відповідно до заяви - клопотання про виклик і допит в якості свідка від 15.11.2023, реєстраційний вхідний № 51-9330, вх. 23 від 16.11.2023 відмовлено у зв'язку з тим, що скарга повинна розглядатися слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто Запорізьким районним судом Запорізької області.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 пояснив, що на його думку злочин прокурорів та експерта полягає в тому, що прокурором не допитано свідків, не призначено повторну експертизу, не допитано експерта та начальника ТЦК, прокурор не з'явився до суду, а потім надав підробні документи по іншому кримінальному провадженню, а експерт ОСОБА_16 домовилась з прокурором, щоб тіло покійного ОСОБА_11 згнило.
Скарга на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, подана 26.09.2024.
4. Мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Спрощена процедура внесення відомостей в ЄРДР, яка передбачена ч. 1 ст. 214 КПК України, не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
У постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Слідчим суддею встановлено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 від 23.09.2024 Офісом Генерального прокурора листом від 25.09.2024 відмовлено у внесенні відомостей в ЄРДР за відсутності даних, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, слідчий суддя зобов'язаний вирішити питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
По суті заяви вбачається, що скаржник та її адвокат просять внести відомості про вчинення, на їх думку, прокурорами та експертом кримінальних правопорушень.
Разом з тим, дослідивши матеріали скарги, заслухавши сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що суть заяви про вчинення кримінального правопорушення зводиться до незгоди ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_17 з рішеннями прокурора про відмову у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_10 , про зміну підслідності, з висновком експерта та ухвалою слідчого судді від 15.01.2024 у справі № 359/11991/23 у кримінальних провадженнях № 42023112100000194 за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , та з висновком експерта у кримінальному провадженні № 12023082210000670 від 17.10.2023 за фактом смерті ОСОБА_11 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Посилання особи, яка подала скаргу, на наявність відомостей та даних про вчинення кримінального правопорушення, в доданих до заяви документах та під час розгляду скарги не знайшли свого підтвердження.
У зв'язку з чим, підстав для прийняття та внесення відомостей по даній заяві до ЄРДР та відповідно зобов'язання слідчого вчинити такі дії відповідно до ст. 214 КПК України, відсутні.
Відтак, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 214, 303, 309 слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 22.11.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1