іменем України
Справа № 126/1409/21
Провадження № 1-кп/126/61/2025
14 січня 2025 року м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021025100000170 від 10.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пологи Теплицького району Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, неожруженого, раніше не судиого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
У провадженні Бершадського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Згідно з обвинувальним актом 01.06.2021, близько 10 години 45 хвилин, перебуваючи в м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_4 зайшов до відділення ТОВ - НВП «Аргон», приміщення супермаркету «Грош-Еспрес 23», що розташоване по вул. Юрія Коваленка, 4, та перебуваючи в приміщенні супермаркету у нього виник умисел на вчинення крадіжки товарно- матеріальних цінностей. В подальшому, ОСОБА_4 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні супермаркету біля торгових полиць з алкогольними напоями, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із полиці, де продаються алкогольні напої, скоїв крадіжку однієї пляшки рому «Bacardi Oakheart» міцністю 35%, об'ємом 0,7 літра. Після викрадення вказану пляшку алкогольного напою ОСОБА_4 заховав у поліетиленовий пакет, який був при ньому та виніс з приміщення супермаркету.
Згідно висновку експерта № 3899//21-21 від 16.06.2021, ринкова вартість однієї пляшки рому «Bacardi Oakheart» міцністю 35%, об'ємом 0,7 літра на момент вчинення крадіжки 01.06.2021, складала 332,97 грн..
Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ТОВ - НВП «Аргон» майнову шкоду на суму 332,97 грн.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене прокурором клопотання.
Представник потерпілої сторони, ОСОБА_6 у письмовій заяві, адресованій суду, просила проводити розгляд кримінального провадження без її участі, претензій до обвинуваченого немає.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною 6 ст.3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема викладено у новій редакції ст.51 КУпАП. З огляду на внесені зміни дрібним викраденням чужого майна вважається викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, встановлено, що Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 КУпАП.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1п.169.1ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із п.п.169.1.1. п.169.1ст.169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року- для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року по 30 червня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, відповідно до статті 51КУпАП (в редакції закону станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення, тобто станом на квітень та травень 2021року, не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2270,00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), при цьому вартість майна викраденого становить 343 грн. 22 коп., тобто, вказана сума є меншою ніж 2270,00грн., відповідно меншою від необхідної суми для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 5 КК України, про те, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у даному випадку внесені зміни до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX покращують юридичне становище обвинувачених, оскільки поширюються і на кримінальні діяння, вчинені ним до набрання чинності цього закону.
Згідно із п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.479-2 КПК України).
Частиною 4 ст.284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якою в ч.3 визначено таке: «3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує».
В судовому засіданні обвинувачений висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В зв'язку з закриттям даного кримінального провадження, відповідну копію ухвали та необхідні копії матеріалів кримінального провадження необхідно направити до Бершадського ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП.
Щодо процесуальних витрат, суд зазначає наступне.
Процесуальні витрати це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов'язки.
В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб'єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв'язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов'язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.
При цьому, питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Так, положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.
Приписами ст. 118 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст.124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).
Виходячи з викладеного, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.
Разом з тим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПКу зв'язку із закриттям кримінального провадження через втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ч. 2 ст. 479-2 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
При цьому закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу безумовним, оскільки приводом для нього є саме скасування кримінальної протиправності діяння в якому обвинувачується особа.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.
Отже, оскільки судом кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів ч. 2 ст.122, ст. 124 КПК витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 343 грн.22 коп. не підлягають стягненню з ОСОБА_4 та покладаються на державу.
Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.09.2022 у справі №203/241/17.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025100000170 від 10.06.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 343 грн. 22 коп. віднести на рахунок держави.
Речові докази: DVD диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження № 12021025100000170 від 10.06.2021 року.
Копію ухвали після набрання нею законної сили направити до ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП України у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1