Справа № 755/21308/24
Провадження №: 2/755/11328/24
про відкриття провадження у справі
"17" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, -
05 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам.
05 грудня 2024 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
09 грудня 2024 року на виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця проживання щодо відповідача.
25 грудня 2024 року, згідно ч.7 ст. 187 ЦПК України, з відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА отримана інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж сім днів з дня отримання копії ухвали.
13.01.2025 року (вх.№ 1766) через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Балаєва Л.А. подала до суду додаткові пояснення у справі до суду заяву на виконання ухвали суду від 27.12.2024 року, до якої долучено скріншоти наступних документів: квитанції про сплату судового збору; свідоцтва про право власності на житло; закордонного паспорту ОСОБА_3 ; заповіту; довідки №491 від 03.12.24; довідки №492 від 03.12.24 р.; платіжних доручень про сплату житлово-комунальних послуг; техпаспорту на будинок; інших документів, викладених іноземною мовою без їх перекладу на державну мову.
Вивчивши зміст позовної заяви, додатків до неї, а також додаткових пояснень представника позивача разом з додатковими доказами, приходжу до наступного.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
У своїй постанові від 30 січня 2020 року у справі № 500/787/19 Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).
Виходячи з викладеного, з метою не порушення права позивача на доступ до правосуддя, приходжу до висновку, що наразі відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі.
Враховуючи положення ст. ст. 274, 277 ЦПК України суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 261, 274-279, 353 ЦПК України, -
Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по аліментам.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Відповідач має право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в строк для подання відзиву.
Відповідач має право подати до суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більш ніж п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надати суду відзив на позовну заяву, який має відповідати всім вимогам ст. 178 ЦПК України, з підтвердженням направлення всім іншим учасникам справи.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати всім вимогам ст.ст. 178, 179 ЦПК України та направити всім іншим учасникам справи з підтвердженням такого направлення.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, має право подати свої заперечення, які мають відповідати всім вимогам статей 178, 180 ЦПК України та направити з підтвердженням такого направлення всім учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :