Справа № 369/14280/24
Провадження № 2-о/369/170/25
(про повернення заяви)
15.01.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
21 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 28 серпня 2024 року заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України та позивачу було роз'яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.
Заявнику ОСОБА_1 було відправлено копію ухвали Києво-Святошинського районного суду про залишення поданої ним заяви без руху та надано строк тривалістю 10 днів для виправлення недоліків.
Заявник ОСОБА_1 є учасником підсистеми «Електронний суд», та отримує всі судові документи безпосередньо у день їх винесення.
За приписами статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою .
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя без руху була надіслана заявнику ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 17 вересня 2024 року.
Окрім того, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 23 вересня 2024 року ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року про залишення заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя без руху була надіслана 23 версеня 2024 року заявнику ОСОБА_1 на його електронну адресу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Документ оставлено до електронної скриньки 23 вересня 2024 року.
Так, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду № 759/14068/19 від 30 листопада 2022 року, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати процесуальні документи і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано процесуальні документи суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про наявність процесцальних документів.
Відтак, оскільки заявник зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та подав заяву до суду з використанням підсистеми "Електронний суд", самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суд доходить висновку, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року про залишення заяви ОСОБА_1 без руху вважається врученою заявникові в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу заявника зазначену ним.
Процесуальні права та обов'язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Разом з тим, сторони у розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Таким чином, вимоги ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року про залишення заяви без руху, заявником ОСОБА_1 на даний час, не усунуто, заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження позивачем вчинено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, заявник не усунув недоліки заяви, то заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА