справа № 361/299/25
провадження № 3/361/102/25
16.01.2025 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №651618 04.01.2025 о 21 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та після чого вдарив рукою по обличчю, чим завдав фізичного болю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з'явився, приймаючи до уваги те, що він про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber», причини своєї неявки суду не повідомив, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, суд розцінює причину його неявки як неповажну.
На підставі того, що законодавець передбачив скорочений термін розгляду справ зазначеної категорії саме з метою попередження цього негативного явища на його початковій стадії, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , при цьому його неявка в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а ч. 3 ст. 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій особою, яка вчинила правопорушення повторно протягом року за одне з порушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що з огляду на положення ч. 1 ст. 256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 651618 від 04.01.2025 не містить інформації про те, що ОСОБА_1 вчинив психологічне, фізичне, економічне насильство в сім'ї, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ст. 173-2 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 протягом року вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно долученої до матеріалів постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2024, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - 16.12.2023, отже на час скоєння 04.01.2025 даного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 пройшло більше 1 року.
Суд, розглядаючи справу на засадах безсторонності та неупередженості, приходить до висновку щодо відсутності повноважень витребовування додаткових доказів за власною ініціативою. Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки це є недопустимим та буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, однак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує його становище, не порушує його права на захист та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.01.2025 серії ВАД № 651618, з яким ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення під підпис (а.с.1), протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.01.2025, згідно якого гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно гр. ОСОБА_2 (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.01.2025, в яких підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 (а.с.3), постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.01.2024, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та іншими матеріалами справи.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 та інші обставини, викладені у ст.ст. 33-35 КУпАП, вважаю, що є всі підстави для застосування до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Інші види стягнення є більш суворими, для їх застосування достатніх підстав не вбачається.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-2, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н.С.Сіренко