провадження 2/287/11/25
Справа № 287/703/19
15 січня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин М.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності та виокремлення окремої обов'язкової частки,
19.04.2019 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.04.2019 року справа передана судді Стратовичу О.В.
23.04.2019 року ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
03.09.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному порядку у відкритому судовому засіданні.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.009.2019 року справа розподілена судді Волощуку В.В.
27.09.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.06.2022 року справа передана судді Кононихіній Н.Ю.
15.07.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23 березня 2023 року № 246/0/15-23 ОСОБА_5 звільнено з посади судді у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 31.12.2024 року справу передано судді Русину М.Г.
Суд зазначає, що за загальними правилами здійснення судочинства незмінність складу суду при проведенні судового розгляду полягає в тому, що справа від початку і до кінця повинна бути розглянута одним і тим же складом суду. Якщо хто-небудь із суддів позбавляється можливості продовжувати участь у судовому засіданні, то він замінюється іншим суддею, і розгляд починається спочатку. Ця загальна умова забезпечує безпосередність дослідження суддею доказів, що містяться у справі, та дозволяє повно та об'єктивно врахувати всі обставини справи і прийняти справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідачів по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
- невірно зазначено місце проживання чи перебування відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки з наданої Олевською міською радою Житомирської області інформації від 14.01.2025 за № 171, вбачається, що місце проживання відповідачів зареєстроване за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів;
- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались;
- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.
Також, згідно із ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Окрім цього, згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Слід зазначити, що позивачкою вимоги вказаних нормативно-правових актів не виконано та надано суду документи, які належним чином незасвідчені.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя,
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності та виокремлення окремої обов'язкової частки.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності та виокремлення окремої обов'язкової частки - залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М. Г. Русин