провадження 2/287/84/25
Справа № 287/723/23
14 січня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин М.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим право користування житловим будинком та виселення із житлового будинку,
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим право користування житловим будинком та виселення із житлового будинку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.03.2023 року справа розподілена судді ОСОБА_3 .
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23 березня 2023 року № 246/0/15-23 ОСОБА_3 звільнено з посади судді у відставку.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.12.2024 року справа передана судді Русину М.Г.
Суд зазначає, що за загальними правилами здійснення судочинства незмінність складу суду при проведенні судового розгляду полягає в тому, що справа від початку і до кінця повинна бути розглянута одним і тим же складом суду. Якщо хто-небудь із суддів позбавляється можливості продовжувати участь у судовому засіданні, то він замінюється іншим суддею, і розгляд починається спочатку. Ця загальна умова забезпечує безпосередність дослідження суддею доказів, що містяться у справі, та дозволяє повно та об'єктивно врахувати всі обставини справи і прийняти справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
- не зазначено адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки;
- не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта, адреси електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;
- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.
Окрім цього, ст. 177 ЦПК України, встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (станом на дату подання позовної заяви до суду) розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу складав 2684 грн. 00 коп.
Позивачкою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання припиненим право користування житловим будинком та виселення із житлового будинку.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
При цьому з наявної в матеріалах справи квитанції від 23.03.2023 року вбачається, що позивачкою сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру. Докази, які підтверджують сплату позивачкою судового збору за іншу позовну вимогу немайнового характеру в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивачці слід надати докази сплати судового збору (в частині вимог про виселення із житлового будинку) у загальній сумі 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України суддя,
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим право користування житловим будинком та виселення із житлового будинку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненим право користування житловим будинком та виселення із житлового будинку - залишити без руху.
Надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М. Г. Русин