Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2732/24
Провадження № 3/935/1383/24
Іменем України
16 січня 2025 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який офіційно не працевлаштований, РНОКПП НОМЕР_1
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
установила:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 26.09.2024 о 18 год 10 хв за адресою: АДРЕСА_2 погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян та виражався нецензурною лайкою стосовно заявниці.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною близько 1,5 року. ОСОБА_2 - його сусідка, з якою часто виникають непорозуміння, зокрема через те, що ОСОБА_2 годує собаку, яка живе у них у дворі, у їх під'їзді, а спить собака на коврику, що лежить біля дверей у його квартиру. Він намагався вирішити цю проблему, встановив будку для собаки на вулиці, але собака все одно живе у під'їзді. ОСОБА_2 ніяким чином не реагує на його зауваження. 26.09.2024 він у рамках ремонту, який робить у під'їзді, залив стяжку і попросив ОСОБА_2 , щоб десь закрила ту собаку, щоб вона не бігала у під'їзді. Проте, коли він повернувся, кругом були сліди від собачих лап. Він розізлився , тому взяв биту, виключно , щоб налякати собаку, а не ОСОБА_2 . Остання викликала працівників поліції і несправедливо написала заяву на нього. Жодних погроз до ОСОБА_2 не висловлював, ніяким чином її не ображав. На запитання судді уточнив, що має дозвіл на зберігання та користування зброєю, проте, вона знаходиться у сейфі за іншою адресою, про що він повідомив поліції.
Захисник Ленський І. О. вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП, звернув увагу, що адміністративні матеріали складені з порушенням чинного законодавства: наявні дописування у протоколі після вручення його копії ОСОБА_1 , крім того ОСОБА_2 у своїй заяві від 26.09.2024 не зазначала про нецензурну лайку ОСОБА_1 в її бік. Захисник також зазначив, що із змісту фабули протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що під час подій були присутні свідки, але письмові пояснення свідків відсутні, а з відеозапису з портативної відеокамери поліцейського убачається, що ОСОБА_1 зовсім не агресивний, сусіди також ці підтримали.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що з ОСОБА_1 проживає в одному під'їзді нетривалий час, він нова людина в їх дворі, є дуже запальний. Собака , про яку говорить ОСОБА_1 , проживає в їх дворі 9 років, її усі кормлять, вона особисто також, але їжу під двері ОСОБА_1 не кидає. 26.09.2024 вона вийшла з під'їзду, почула ОСОБА_1 , який йшов слідом за нею та сказав: «…т.Таня, я казав, що застрелю?», і в цей момент чимось клацнув у неї за спиною, вона побачила у нього у руках щось схоже на рушницю, злякалась та вискочила на двір та втекла за будинок. Свідки цих подій були - сусіди, але вони його бояться, а тому нічого не скажуть.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський СРПП ВП №2 Житомирського РУП Войтович В. показав, що на робочий планшет поступив виклик про погрози фізичною розправою, кривдник - ОСОБА_1 , потерпіла - ОСОБА_2 . На місці події ОСОБА_1 лаявся, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував, а тому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів. Під час з'ясування обставин справи встановлено, що зброї у ОСОБА_1 не було, а погрожував він предметом , схожим на зброю , тобто це була палка чи бита. У дворі були люди, але вони сказали, що нічого не бачили. Дописи у протоколі не може пояснити.
Допитаний у судовому засіданні інспектор СРПП ВП №2 Житомирського РУП ОСОБА_3 показав, що поступив виклик про вчинення хуліганських дій, а саме: сусід ображає словесно, погрожує предметом, схожим на зброю. На місці події було встановлено, що зброї не було, зі слів ОСОБА_1 вона знаходиться у сейфі за іншим місцем проживання. Візуально було проведено огляд його житла - ні наявність сейфа, ні зброї встановлено не було. За іншою адресою не виїжджали. Візуально ОСОБА_1 знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння, був збуджений, бігав, нервував, спочатку навіть не хотів спілкуватись. З пояснень ОСОБА_2 встановили, що ОСОБА_1 погрожує їй, а зі слів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 створює дискомфорт, оскільки заводить у під'їзд собаку , кормить її також у під'їзді. Сусіди, які були присутні під час події , відмовились свідчити. У присутності поліції ОСОБА_1 також лаявся у бік потерпілої. Вони намагались врегулювати сварку, вибачатись ОСОБА_1 не бажав.
У судове засідання викликались свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проте , судові повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Учасники судового провадження не наполягали на повторному виклику свідків.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 26.09.2024, копію якого ОСОБА_1 отримав;
- рапорт інспектора чергового ВП №2 Житомирського РУП від 26.09.2024, відповідно до якого зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її сусід ОСОБА_6 погрожує їй фізичною розправою, тримає предмет схожий на зброю;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.09.2024, відповідно до яких його сусідка навела на нього наклеп;
- письмова заява ОСОБА_2 , відповідно до якої її сусід ОСОБА_1 погрожує її та собакам, які проживають у дворі невідомим предметом та казав, що застрелить її і собак; просить притягнути останнього до адміністративної відповідальності;
- відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського від 26.09.2024, з якого убачається, що під час встановлення обставин справи поліцейськими не було виявлено зброї , предмета схожого на зброю у ОСОБА_1 . Останній не виражався у бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, проте, висловлювався так на адресу поліцейських. Однак, жодних адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , окрім тих, які є предметом судового розгляду, поліцейськими складено не було. Сусіди, які були свідками подій, так як перебували на вулиці, на запитання поліцейських повідомили, що ніяких погроз від ОСОБА_1 не чули, зброї чи предмета на неї схожого не бачили, проте, відбувалась звичайна сварка;
- копія протоколу про адміністративне правопорушення, який є предметом даного судового розгляду, яка була вручена ОСОБА_1 працівниками поліції, з якої убачається, що у фабулі протоколу відсутнє формулювання щодо висловлювання нецензурною лайкою стосовно потерпілої,
суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого висновку.
У відповідності до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
На думку суду, працівниками ВП №2 Житомирського РУП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не було враховано вимог ст.251 КУпАП, не зібрано і не долучено до матеріалів беззаперечних доказів, які б безсумнівно вказували на наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Фактично, винуватість ОСОБА_1 , відповідно матеріалів протоколу, ґрунтується лише на основі пояснень потерпілої ОСОБА_2 .
Свідків подій працівниками поліції встановлено не було, пояснень не відбиралось, а з відеозапису з портативної камери поліцейського убачається, що сусіди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначили, що відбулась звичайна сварка, будь яких погроз від ОСОБА_1 вони не чули, зброї чи предмету, схожого на зброю, у ОСОБА_1 не бачили.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 26.09.2024 остання не повідомляє про нецензурну лайку ОСОБА_1 в її бік, але стверджує про погрози предметом схожим на зброю.
Крім того, суд погоджується із стороною захисту про грубе порушення поліцейськими вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, оскільки при дослідженні копії протоколу, яка була вручена ОСОБА_1 , судом встановлено, що в оригіналі протоколу зроблено дописування словосполучення «…. виражався нецензурною лайкою відносно заявниці».
Ст.129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними, та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, є неприпустимою оскільки суперечить позиції Конституційного Суду України, а також ЄСПЛ, та порушує презумпцію невинуватості особи.
На думку суду законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання інших доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви, що виключає можливість визнання протоколу та долучених до нього документів, як допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 129 Конституції України, ст. 7, 9, 36, 254, 279, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст..173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М.Рибнікова