Рішення від 14.01.2025 по справі 162/1181/24

Справа № 162/1181/24

Провадження № 2-а/162/22/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - Любешівський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду 25 грудня 2024 року.

Позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Ухвалою від 01 січня 2025 року у справі відкрито спрощене провадження, а питання поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду постановлено вирішити у підготовчій частині судового розгляду.

Ухвалою від 14 січня 2025 року позивачу поновлено строк звернення до суду з цим позовом.

У судове засідання учасники справи не з'явилися.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

2. Стислий виклад позиції позивача.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач, будучи військовозобов'язаним та в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 вересня 2024 року не з'явився за викликом для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. Станом на 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Позивач зазначає, що після закінчення навчання в 2022 році він залишився працювати в місті Львів, де і проживає на орендованій квартирі, власного житла не має. При уточнені своїх військово-облікових даних зазначив своє зареєстроване місце проживання в селищі Любешів, де проживають його батьки. Додому до батьків приїжджає нечасто. З приводу направлення йому повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому нічого не відомо. Листоноша не вручав адресований рекомендований позивачу лист його батькам, що прямо передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (із відповідними змінами).

У постанові відсутні посилання на докази, на підставі яких було встановлено у діях ОСОБА_1 склад правопорушення.

Відповідачем не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. У порушення статті 277-2 КУпАП ОСОБА_1 не сповіщено про дату та місце розгляду справи тощо.

3. Стислий виклад позиції відповідача, третьої особи.

Відповідач, третя особа, будь-яких заяв по суті справи не подали.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Постановою серії ВН № 422 від 25 вересня 2024 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за те, що він будучи військовозобов'язаним в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 вересня 2024 року не з'явився за викликом для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці № 400157 дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. Станом на 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Позивачу ставиться у вину порушення абзацу 1 частини першої та абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду. На ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. У разі несплати порушником штрафу протягом 15 днів постановлено стягнути подвійний його розмір. З змісту постанови незрозуміло чи був присутній на розгляді справи ОСОБА_1 , чи надавав пояснення, не проаналізовано докази вчинення адміністративного правопорушення тощо.

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Вивчивши позовну заяву, додані матеріали, суд дійшов таких висновків.

Процесуальний порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності встановлені КУпАП.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини першої, абзацу 12 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб'єктів владних повноважень частина друга статті 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до частини першої статті 77 КАС, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.

Між тим, відповідач не надав суду доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, що його було належним чином сповіщено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначене є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив 605,60 гривень судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 286 КАС, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії ВН № 422 від 25 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Ім'я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання позивача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП позивача: НОМЕР_1 .

Найменування відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ відповідача: НОМЕР_2 .

Суддя В.Д. Глинянчук

Попередній документ
124488550
Наступний документ
124488552
Інформація про рішення:
№ рішення: 124488551
№ справи: 162/1181/24
Дата рішення: 14.01.2025
Дата публікації: 20.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Любешівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.01.2025)
Дата надходження: 26.12.2024
Розклад засідань:
14.01.2025 16:30 Любешівський районний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЛИНЯНЧУК ВІТАЛІЙ ДМИТРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГЛИНЯНЧУК ВІТАЛІЙ ДМИТРОВИЧ