Справа № 161/14127/24
Провадження № 2/161/59/25
08 січня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Філюк Т.М.,
за участю помічника судді Коритнюк А.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, -
25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що є власником частини квартири АДРЕСА_1 . 24 червня 2022 року приблизно о 16 год відбулось затоплення квартири. За даним фактом 05.07.2022 було складено акт обстеження, в акті вказано, що залиття відбулось з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок виникнення аварійної ситуації в квартирі АДРЕСА_3 на внутрішньо квартирному трубопроводі ХВП, на трубі холодного водопостачання діаметром 15 вирвало ( лопнув з середини) кульовий кран діаметром 15, що перекриває холодну воду на квартиру. Цим же актом встановлено, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_4 виявлено на стінах затікання, на стелі відшарування фарби, лиштви на прорізі дверей в кімнату відшарувалися від стіни, в половині квартири не працюють розетки. Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 18.05.2023 вартість збитків становить 57 637,6 гривень.
Постійно проживав та був власником квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 . Позивач неодноразово зверталась до нього з проханням відшкодувати завдану шкоду, який у відповідь просив зачекати. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцем після його смерті відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом та власником квартири АДРЕСА_5 є його донька ОСОБА_3 .
З врахуванням викладеного, посилаючись на норми ст.ст. 1231 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 61 237, 609 гривень у відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, через розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явилась в судове засідання, відзиву на позов не подала та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач є власником частини квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 11)
24.06.2022 відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 .
За фактом залиття квартири позивача ОСОБА_1 , 05.07.2022 комісією в складі сантехніка аварійно ремонтної дільниці ЛФ ТОВ «Єврокомунсервіс» Матрунчика І, сантехніка аварійно ремонтної дільниці ЛФ ТОВ «Єврокомунсервіс» ОСОБА_5 , менеджера по домоуправлінню ЛФ ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» ОСОБА_6 , мешканця квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , мешканки кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 складений акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1 , згідно якого встановлено, що залиття відбулось з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок виникнення аварійної ситуації в квартирі АДРЕСА_3 на внутрішньо квартирному трубопроводі ХВП, на трубі холодного водопостачання діаметром 15 вирвало ( лопнув з середини) кульовий кран діаметром 15, що перекриває холодну воду на квартиру. Цим же актом встановлено, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_4 виявлено на стінах затікання, на стелі відшарування фарби, лиштви на прорізі дверей в кімнату відшарувалися від стіни, в половині квартири не працюють розетки.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 10 ЖК України визначено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
У відповідності до статті 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до абз. 2 пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму акта, з якої вбачається, що в ньому повинно бути відображено: дату складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частина першій та другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Таким чином, умовою покладення на відповідача відповідальності за шкоду, завдану позивачу, є наявність вини останньої у спричиненні вказаної шкоди.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Аналогічний висновок зроблено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2019 року у рамках розгляду цивільної справи №757/31418/15-ц.
Відповідно до частини другої статті 11ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно ч.2ст.1192ЦКУкраїни розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 18.05.2023 вартість збитків становить 57 637,6 гривень.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем після його смерті відповідно до дослідженої судом копії спадкової справи є ОСОБА_3 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 лютого 2024 року є власником квартири АДРЕСА_5 .
Відповідно до ст. ст.1216,1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1231ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
Факт залиття квартири позивача та спричинення ОСОБА_4 майнової шкоди в сумі 57 637, 60 гривень внаслідок залиття квартири позивача, яке сталося 24.06.2022 є доведеним, презумпцію вини у залитті квартири, належної позивачу не спростовано, а отже відповідач на підставі ст. ст.22,23,386,1166,1167,1192 ЦК України, має відшкодувати спричинену позивачу майнову шкоду у вказаному вище розмірі.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідача понесені позивачем витрати на проведення оцінки вартості матеріальних збитків в сумі 3600 гривень та сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 77 78, 263,265, 268, 282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 61 237 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення оцінки в сумі 3600 гривень та сплачений судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 17 січня 2025 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк