Справа № 161/942/25
Провадження № 1-кс/161/408/25
м. Луцьк 17 січня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Івано-Франківська Івано-Франківської області, громадянина України, українця, т.в.о. завідуючого відділенням № 2 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради, лікаря-психіатра, з вищою освітою, одруженого, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024030000000517 від 16 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
15 січня 2025 року, об 11 год. 10 хв., ОСОБА_5 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, затримано слідчим за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В подальшому, 16.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, який повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, у задоволенні клопотання просили відмовити та вважали за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, про що подали письмові заперечення, аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 16.01.2025 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Крім цього, зважаючи, що у клопотанні фактично лише перераховані ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, однак ні в судовому засіданні слідчим та прокурором, ні матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності відсутні, тому підстав вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього немає, а посилання на існування цього ризику у клопотанні слідчий суддя вважає формальним.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Водночас, при вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначає, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia)).
Таким чином, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, зважає на характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до примітки ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, однак він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, є особою з інвалідністю ІІІ групи, відповідно до медичної документації регулярно хворіє, має постійне місце проживання та реєстрації в місті Луцьку Волинської області, де протягом тривалого часу проживає разом з дружиною, двома доньками та онукою, офіційно працевлаштований в комунальному підприємстві, де працює впродовж останніх 37 (тридцяти семи) років, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, тобто має міцні соціальні зв'язки, що, на думку слідчого судді, буде стримуючим фактором щодо переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а покладення на підозрюваного обов'язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде запобігати можливості його незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, окрім цього,матеріалами клопотання та безпосередньо в судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов висновку про доцільність та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.03.2025 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , - з 21:00 год. до 06:00 год., окрім часу оголошення на території Волинської області повітряної тривоги для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-прибувати на виклик до слідчих, прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб);
-не відлучатись з Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальномупровадженні;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Обов'язки, визначені ухвалою, покладаються на підозрюваного, згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - місто Луцьк Волинської області.
Згідно з ч. 4 ст. 181 КПК України - орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1