Справа № 2-6560/11
Провадження № 4-с/161/11/25
14 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
за участю представника скаржника - ОСОБА_1 ,
головного державного виконавця - Самчука О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за скаргою ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, -
23.09.2024 року скаржник ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаною скаргою.
В обґрунтування якої зазначив, що згідно наданої інформації йому стало відомо, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції було накладено наступні арешти: згідно постанови про арешт мана та оголошення заборони на його відчуження,3 1449528 від 05.03.2012р., ВДВС Луцького РУЮ, реєстраційний номер обтяження 12247837.
Також скаржнику стало відомо, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП №31449528 з примусового виконання виконавчого листа №2-6560 Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2012р. про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АТ «ВТБ Банк» грошових коштів на суму 153 627,35 гривень.
На нерухоме майно ОСОБА_2 було накладено арешт в межах даного виконавчого провадження.
Вказує, що станом на дату подання скарги до суду відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 на виконанні у Луцькому відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - не перебувають.
На підставі вищенаведеного, просить визнати бездіяльність Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови зняти арешт з належного мені нерухомого майна протиправною, зобов'язати Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт на майно ОСОБА_2 , накладений згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Представник скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити.
Представник Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції головний державний виконавець Самчук О.П. в судовому засіданні вказав, що щодо вимоги про зняття арешту він не заперечує, а щодо вимоги про визнання бездіяльністі Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправною - заперечує.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Також, в ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Судом встановлено, що згідно відповіді від 20.09.2024 №92577 Луцького відділу ДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП №31449528 з примусового виконання виконавчого листа №2-6560 Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2012р. про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь АТ «ВТБ Банк» грошових коштів на суму 153 627,35 гривень. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на нерухоме майно ОСОБА_2 було накладено арешт в межах даного виконавчого провадження. Вищезазначене виконавче провадження було завершене 29.12.2012 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.5-7).
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном на власний розсуд, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св 19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61- 1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160cв19).
Згідно ч. 2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим законом, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Завдання цивільного судочинства при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (майже 12 років) не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
На підставі зазначеного суд вважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов'язання Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт з майна боржника.
За змістом ч. 2,3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на наведені обставини і відповідні ним підстави, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.
Визнати бездіяльність Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови зняти арешт з належного мені нерухомого майна протиправною.
Зобов'язати Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт на майно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, №31449528 від 05.03.2012 ВДВС Луцького РУЮ, реєстраційний номер обтяження 12247837.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 16.01.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк