Справа № 159/7120/23
Провадження № 1-кп/159/119/25
17 січня 2025 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель кримінальне провадження № 12023035550000400 від 14 жовтня 2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковель Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, має на утримання двох дітей, не працює, раніше не засуджувався, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.2 ст.125 КК України,
13 жовтня 2023 року, близько 15 год. 25 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території гаражних приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 , що виник на грунті тривалих особистих неприязних стосунків, умисно, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, наніс один удар лобною ділянкою голови в область носа останнього, таким чином заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та забою м'яких тканин обличчя, перелому кісток носа, які згідно висновку експерта №144 від 20.10.2023 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєнні легких тілесних ушкоджень при вищевказаних обставинах визнав повністю, позов визнає частково в розмірі моральної шкоди 3000-4000 грн. та показав, що між ним та потерпілим неприязнені відносини та конфлікти близько трьох років, які склались між ними як власниками та користувачами гаражів, з приводу користування гаражами, в іншому провадженні він був потерпілим. 13 жовтня 2023 року після обіду перебуваючи біля свого гаражу він розмовляв з потерпілим на підвищених тонах, очікував, що у потерпілого знов балончик в руках, він не стримався, та наніс потерпілому не сильний удар головою в обличчя, влучив в ніс. Потерпілий взяв камень в руки та хотів попасти в нього. В скоєному кається, просить суворо не карати.
Захисник обвинуваченого підтримала письмові пояснення на позов, пояснила, що цивільний позов визнають частково, в розмірі 2000-3000 грн. моральної шкоди, позивачем не доведено що він лікувався після отримання тілесних ушкоджень, витрати на правову допомогу не визнають в повному обсязі, так як з доданого договору не вбачається складові правової допомоги та їх розмір, наданий прибутковий касовий ордер, який не відповідає вимогам чинного законодавства, в ньому не вказано, яка особа його видала, в зв'язку з чим неможливо встановити, що адвокатом отримано оплату його послуг від потерпілого, не зрозуміло щодо оплати 20000 грн., в зв'язку з чим відсутня можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та клієнтом щодо розміру, порядку обчислення та факту оплати адвокатського гонорару. Розмір допомоги завищений, враховуючи об'єм робіт виконаних адвокатом у вигляді підготовки цивільного позову, його процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження. Просить призначити обвинуваченому мінімальне покарання.
Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Згідно висновку експерта №144 від 20.10.2023 року, при проведені судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлені: тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та забою м'яких тканин обличчя, перелому кісток носа, що утворились від дії тупого предмета, можливо внаслідок нанесення удару головою (лобною ділянкою), в час вказаний у постанові в медичній документації та потерпілим, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. По тілу ОСОБА_6 було нанесено не менше одного удару.
Згідно відтвореного в судовому засіданні відеозапису, на ньому зафіксоване сутичка між обвинуваченим та потерпілим та нанесення обвинуваченим удару потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_6 , показав, що між ним та обвинуваченим тривалий конфлікт, щодо користування сервітутом та гаража, якій йому продав обвинувачений. 13.10.2023 року, під'їхавши до гаражу автовозом, мав заїхати в гараж, приїхавши, побачив яму викопану перед гаражем, спитав в хлопців, хто це зробив, йому повідомили, що це ОСОБА_8 викопав яму, дізнавався, чи узгоджував ОСОБА_8 з іншими користувачами гаражів. В цей час ОСОБА_8 проходив повз гараж і він вирішив поцікавитись в нього коли він зариє яму, підійшов? спокійно поцікавився коли він зариє яму, на що ОСОБА_8 відповів, що не збирається узгоджувати це питання, на що він агресивно відповів, що він повинен узгоджувати це питання з ним, щоб він міг користуватись гаражем, в результаті їх перепалки, ОСОБА_8 його обзивав, в агресивній формі підбіг і вдарив його головою, в його руках в той час нічого не було. Після удару він перебував в шоці, побачив, що йде кров, ОСОБА_8 біг на нього, він забіг в гаражі та сховався між хлопцями. Через декілька хвилин, ОСОБА_8 прибіг з трубою почав бити нею його автомобіль. Він викликав поліцію та звернувся за медичною допомогою. Він поніс моральні та психологічні страждання в наслідок завдання йому тілесних ушкоджень, він працює водієм міжнародних перевезень, так як він мав лікуватись дома, бо був сильний удар в голову, був струс, його тошнило, було запаморочення, він деякий час лежав, що викликало певні неудобство, не міг повноцінно працювати, не міг ходити на вулицю, із-за синця, та набряку обличчя. Лікувався біля місяця. Внаслідок удару, його ніс має скривлення. Він налаштовувався аби вийти на вулицю. Завдання удару в присутності інших його принизило. Цей конфлікт між ними носить тривалий характер, поведінка обвинуваченого, який принижує його та ображає членів його родини, завдає йому моральну шкоду. Він вже намагається уникати користування гаражем, аби не зустрічатись з ОСОБА_8 . Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Обвинувачений перед ним не вибачався. Між ним та адвокатом узгоджено, що витрати на правничу допомогу становлять 20000 грн., які він сплатить після розгляду кримінального провадження.
Представник потерпілого, підтримав цивільний позов, просить його задовольнити в повному обсязі, як такій що підтверджується документально, призначити обвинуваченому покарання достатнє для його виправлення, врахувати відсутність щирого розкаяння.
З урахуванням викладеного, оцінив зібрані докази в провадженні в їх сукупності, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 в встановленому судом обсягу доведена повністю
Скоєне ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження, данні про особу обвинуваченого, який раніше не засуджувався, за місцем мешкання характеризується позитивно, має двох неповнолітніх дітей, не працює.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують ОСОБА_4 покарання, судом не встановлено.
Розглядаючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 суд вважає його обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню, вимоги відшкодування моральної шкоди в 20000 грн. суд вважає завищеними, а тому задоволення моральної шкоди, з врахуванням тяжкості тілесних ушкоджень, тривалості лікування, глибини душевних хвилювань та вимушеної зміни склади життя, в зв'язку із завданням тілесних ушкоджень обвинуваченим в присутності інших чоловіків, що принизило його, неможливість повноцінно працювати, виходити на вулицю та взаємодіяти з оточуючими в зв'язку з наслідками удару по обличчю, моральними стражданнями потерпілого з цього приводу, в розмірі 5000 грн. буде еквівалентно моральним стражданням позивача.
Позов в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає не обґрунтованими, так як розрахунок витрат, обсяг наданих послуг, прийняття такої роботи потерпілим, як і оплата таких послуг належними та допустимими доказами не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу цивільному позивачу ОСОБА_6 у зазначеній справі надавав адвокат ОСОБА_7 , згідно договору про надання правничої допомоги від 03.01.2024 року. Сплата правової допомоги розмірі 20000 грн. квитанцією до прибуткового касового ордера від 03.01.2024 року та квитанцією від 12.12.2024 року, спростовуються показами потерпілого в судовому засіданні про оплату послуг адвоката в розмірі 20000 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У пункті 4 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Із положень ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням викладеного, суд вважає виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.368-376 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 ч.2 КК України та на підставі вказаного закону призначити йому покарання у вигляді 1700 грн. штрафу.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті.
Суддя:ОСОБА_1