15 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 680/611/24
Провадження № 22-ц/820/187/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 680/611/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року (в складі судді Олійник А.О.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У вересні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.09.2020 року в розмірі 27 917 грн. 87 коп., яка утворилася станом на 04.06.2024 року, а також судові витрати.
Свої вимоги банк обґрунтовував тим, що 08.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим встановивши мобільний додаток «Monobank», пройшовши реєстрацію, надавши необхідний пакет документів, підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом застосування цифрового електронного підпису.
Крім того сторони погодили, використання ЕП без сертифіката ключа, тобто ЕП, що використовується за укладеним із клієнтом договорами про надання банківських послуг «Monobank», за своєю суттю є удосконаленим, базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Таким чином, підписавши анкету заяву від 08.09.2020 року, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вказаних документів та зобов'язався виконувати умови договору. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за вищевказаним договором не виконував, прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку із чим на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом у розмірі 27 917 грн 87 коп стала простроченою, яку відповідач не повернув
Заочним рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із таким рішенням, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим всупереч норм процесуального права та ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та без урахування особливостей укладання договорів за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем
Посилається, що приймаючи рішення судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Мonobank, а також процедури ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Тим самим суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про те, що клієнт не був ознайомлений з вказаними документами.
Апелянт зауважує, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Мобільний номер відповідача, вказаний в анкеті-заяві, є фінансовим номером та засобом ідентифікації для доступу до мобільного додатку. В Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису і всі наступні правочини (в тому числі підписання угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Таким чином, Клієнту було достовірно відомо та свідомо ним погоджено, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи, були отримані відповідачем у мобільному додатку та крім того вони розміщені на офіційному сайті фінансової установи, що є публічною пропозицією на укладення договору.
Також зазначає, в анкеті-заяві сторони визначили, що Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку та Паспорт споживчого кредиту становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Вказані документи містять усі істотні умови кредитного договору, при цьому відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що ознайомився та погоджується із запропонованими позивачем умовами кредитування. Таким чином, АТ Універсал Банк» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору та уклали кредитний договір.
Отже, укладення між банком та клієнтом договору про надання кредиту в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Апелянт вважає, що виконаний ним розрахунок заборгованості є належним доказом, що підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості з дати здійснення платежів.
Звертає увагу суду, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Крім того, вказує, що на відповідача, як на сторону, процесуальний закон також покладає тягар доказування, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності в судовому процесі. Однак, відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, не надав суду доказів, які спростували б правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відтак, вважає, що відсутні законні підстави піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності з іншими доказами.
Тому з врахування вищезазначеного АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким задовольнити повністю позовні вимоги та вирішити питання стягнення судових витрат.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 08.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав анкету заяву до договору про надання банківських послуг від 08.09.2020 року, в якій він просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я, встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов, крім того засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.
В Анкеті-заяві зазначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 календарних дні, а у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нарахована процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Банк посилається на те, що ним виконано свої зобов'язання за Договором, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте ОСОБА_1 вчасно не сплачував кредит, внаслідок чого виникла заборгованість, станом на 04.06.2024 року у розмірі 27 917 грн. 87 коп., яку банк просив стягнути на їхню користь.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, обґрунтовуючи своє право вимоги, АТ «Універсал Банк» зазначило, що ОСОБА_1 був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. На підтвердження цього, позивач надав підписану ОСОБА_1 анкету-заяву від 08.09.2020 року, розрахунок кредитної заборгованості за договором, а також посилався на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картки monobank» як невід'ємні та погоджені відповідечем частини укладеного договору.
На підтвердження ознайомлення та погодження ОСОБА_1 умов кредитування, визначених у цих документах позивач вказував, що в пункті 6 анкети-заяви відповідач надав згоду вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогів (у тому числі його електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним у банку.
Так, в анкеті-заяві, яка підписана ОСОБА_1 вказано, що йому відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .
Крім того, з аналізу вказаних документів вбачається, що там визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін.
Однак, в підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві не зазначена сума кредиту, тобто матеріали справи взагалі не містять доказів щодо самого розміру кредиту погодженого між сторонами, відсутні дані, як щодо розміру кредитного ліміту, також відсутні докази фактично отриманого кредиту відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що у наданих позивачем документах відсутні відмітки, що підпис позичальника накладений у вигляді електронного цифрового підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з анкети-заяви, відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем 02094574a32f58a75f33b6a386d47518e084dd9b323139f4b10e8a258f1ebe82a3, який мав використовуватись при підписанні документів шляхом накладення електронного цифрового підпису з метою погодження дій ОСОБА_1 згідно з Договором.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, АТ «Універсал Банк» в обґрунтування заявлених позовних вимог надало копії Паспорту споживчого кредиту, який є додатком до Умов обслуговування фізичних осіб, які взагалі не підписані, тобто на вказаному паспорті відсутній будь-який підпис (особистий, цифровий, електронний).
Крім того у Паспорті споживчого кредиту «Чорної картки monobank» (п. 7) зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів.
Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію Банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, за таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими до позовної заяви Умовами і правилами обслуговування, Паспортом споживчого кредиту.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору.
Крім того відсутні докази на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки, строку її дії, відкриття рахунку, надання Банком та отримання ОСОБА_1 кредиту, його розміру.
Так, в позовній заяві, АТ «Універсал Банк» вказує, що відповідач отримав кредит в розмірі 35 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 .
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні'платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Однак, позивачем не надано будь-яких доказів, що платіжна картка НОМЕР_2 про яку вказано в позовній заяві належить ОСОБА_1 . Не надано доказів належності відповідачу будь-якої іншої картки, а також перерахування на належний відповідачу картковий рахунок кредитних коштів.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не можна вважати належним доказом, оскільки не містить жодних ідентифікаційних ознак щодо ОСОБА_1 , та його картки. Крім того, розрахунок не можна вважати належним письмовим доказом і з тих підстав, що він не містять жодних ознак документа, жодного реквізиту, не завірений належними чином АТ «Універсал Банк». Фактично є аркушами паперу з надрукованими цифрами і буквами, які не є належними і допустими доказами.
Отже, суд першої інстанції врахував усі докази, надані позивачем у справі та дійшов правильного висновку, що факт укладення АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 кредитного договору на умовах, про які вказує банк у позовній заяві, а також невиконання останнім зобов'язання за цим договором, не доведені.
Твердження АТ «Універсал Банк» про неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
При цьому, колегія зауважує, що належними доказами, які підтверджують отримання кредитних коштів, їх погашення, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021року у справі №554/4300/16-ц).
Разом з тим, пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018року №75, банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня2020 року у справі №278/2177/15-ц.
Однак, вказаний доказ - виписка про рух коштів не був наданий позивачем АТ «Універсал Банк» до суду.
Посилання АТ «Універсал Банк» в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом в інших справах, щодо порядку укладення, форми та виконання кредитного договору, є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову.
Також колегія суддів відхиляє і доводи апелянта, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості чи інший доказ, який би суд міг належним чином оцінити, оскільки це є вільним трактуванням позивачем положень процесуального закону, оскільки за цими приписами обов'язок суду перевірити докази, що подані стороною на підтвердження позовних вимог та задовольнити позов лише у випадку доведення позивачем належними доказами свого позову.
Позивачу, при пред'явленні вказаного позову, необхідно було довести обставини щодо укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, не виконання позичальником умов договорів. Однак, свої вимоги позивач не довів належними доказами, а перекладати цей обов'язок на відповідача у вигляді надання контрдоказів суперечить принципам процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст.374,375,382,384,389,390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 січня 2025 року.
Судді
А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова