17 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5314/24
Провадження № 33/820/116/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Михайлова Ігоря Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому в режимі відеоконференції з Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , начальника виробничого підрозділу локомотивного депо «Шепетівка» Південно - Західної залізниці АТ «Укрзалізниця»,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 04 листопада 2024 року о 23 год 26 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Sorento», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Небесної Сотні за перехрестям із вул. Залізничною в м. Шепетівка Хмельницької області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер з використанням спеціального технічного засобу портативного реєстратора. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Лукашука М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанову вважає незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що матеріали справи не містять факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , отже в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення неправильно вказано місце його складання та місце вчинення правопорушення, а тому такий доказ не може бути взятий судом до уваги.
Відеозапис, наявний у матеріалах справи, не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки він не в повній мірі відображає обставини події.
Суд допустив неповноту розгляду справи, не врахувавши пояснення ОСОБА_1 про те, що він автомобілем не керував, автомобіль перебував у нерухомому стані на узбіччі дороги, він чекав свого водія, щоб той відвіз його додому.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Михайлова І.С. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повній мірі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Доказуванням за цим принципом має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Диспозиця ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП огляду на стан сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено у п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 р. ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 166428 від 05.11.2024 року додано відеозапис події, роздруківку з приладу «Драгер», акт огляду на стан сп'яніння та направлення на огляд водія до медичного закладу.
Як у місцевому, так і в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що на момент приїзду працівників поліції автомобіль марки «Kia Sorento», у салоні якого він перебував, розміщувався на узбіччі дороги, був у нерухомому стані. Автомобілем він не керував, а лише очікував на свого водія, який мав його відвезти на даному автомобілі до місця проживання. Він знаходився на водійському сидінні, оскільки запустив двигун транспортного засобу, щоб зігрітись. Побачивши автомобіль працівників поліції, увімкнув аварійну сигналізацію, щоб вони помітили перешкоду на шляху їх руху, оскільки була темна пора доби.
Із даних відеозапису вбачається, що під час того як працівники поліції під'їхали до автомобіля марки «Kia Sorento», державний номерний знак НОМЕР_1 , він знаходився на узбіччі у нерухомому стані з увімкненим двигуном та аварійною сигналізацією, у салоні перебував ОСОБА_1 .
Факт руху та зупинка працівниками поліції на відеозаписі не зафіксована.
У своїй відповіді від 14.01.2025 року (ЕП-137), наданій на запит апеляційного суду що надання відеозапису повного фіксування події за участі ОСОБА_1 , у тому числі, який підтверджуватиме факт керування ним транспортним засобом, начальник Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області А.Чубенко повідомив, що до матеріалів справи був долучений повний та фактичний відеозапис подій.
Отже, інших відеозаписів даної події працівниками поліції не надано.
За таких обставин, будь - яких доказів, які б підтверджували факт руху автомобіля марки «Kia Sorento» під керуванням ОСОБА_1 , як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності увімкненого двигуна.
Разом з тим, слушними є доводи апелянта щодо неповноти фіксування процедури проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що свідчить про недійсність даного огляду.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги викладені і в п.п. 6, 7 розділу І Інструкції № 1452/735.
Отже, під час проведення огляду на стан сп'яніння і на місці зупинки, і в медичному закладі поліцейський застосовує засоби фіксування процедури проходження огляду.
Відповідно до п. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
До протоколу серії ЕПР1 № 166428 додано відеозапис, на якому зафіксована процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння на місці події.
З даних відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу - Drager «Alkotest 6810», на що останній погодився. Продувши вказаний технічний прилад, результат тесту становив 0,78 %0. На запитання працівника поліції «Чи згідні з результатом?», ОСОБА_1 відповів: «НІ» (на відео 09 хв. 21 сек.).
Отже, водій не погодився із результатом огляду, проведеного на місці події. А тому, працівник поліції, на виконання вимог закону, запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, на що останній погодився. У зв'язку з цим, працівник поліції вказав, що відеозапис припиняється до приїзду у лікарню (файл 0000000_00000020241104232630_0020).
Проте, даний відеозапис не містить фіксації процедури проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння у медичному закладі, або відмову від такого у лікарні, що свідчить про порушення процедури проходження огляду, передбаченого ч. 3 ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7 розділу І Інструкції № 1452/735, оскільки такий фактично був не завершений.
Натомість, інших відеозаписів працівники поліції на запит апеляційного суду не надали. При цьому, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що останні його до медичного закладу взагалі не доставляли.
За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вищевказаних вимог закону, а отже є недійсним.
Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 прийшов до хибного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не перевіряються, оскільки провадження закривається за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Ігоря Сергійовича задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.