Постанова від 16.01.2025 по справі 686/23872/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/23872/24

Провадження № 22-ц/820/141/25

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання - Кошельник В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/23872/24 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року, в складі судді Мазурок О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь недоотриману пенсію в розмірі 296504,06 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі № 560/18482/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області були нараховані ОСОБА_2 суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 у розмірі 296 504,06 грн, але за життя не були йому виплачені. Після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла дружина померлого ОСОБА_1 , яка є єдиною спадкоємицею майна померлого. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.08.2024 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в розмірі 296504,06 грн, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вважає висновки суду помилковими та необґрунтованими, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільнених із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Виплати заборгованості за судовими рішеннями здійснюються в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника. Тому, сума коштів згідно з проведеним перерахунком на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 560/18482/21 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування.

Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачка немає права на отримання недоотриманої пенсії, оскільки вона не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживала із пенсіонером на день його смерті. Вважає, що ОСОБА_1 не надано доказів, що вона є єдиним членом сім'ї померлого ОСОБА_2 .

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що посилання апелянта на відсутність коштів для виплати заборгованості по пенсії та заперечення права позивачки на вказані кошти, оскільки вона не відноситься до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, не заслуговують на увагу, так як вони не узгоджуються з вимогами закону та не відповідають обставинам справи.

Вказує, що за життя її чоловіку ОСОБА_2 не було виплачено нараховану пенсію в сумі 296504,06 грн, а відповідач в серпні 2024 року, після спливу шести місяців після відкриття спадщини відмовився виплатити їй зазначені успадковані кошти. Оскільки позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , тому невиплачені пенсійні виплати увійшли до складу спадщини та повинні їй бути виплачені відповідачем.

Твердження апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування, жодним чином не впливає на її права щодо стягнення недоотриманої пенсії як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала її. Таке право передбачене цивільним законодавством і не може обмежуватися через відсутність відповідного фінансування.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судовому засіданні повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.

Позивачка ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №560/18482/21, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» №1824 від 28 вересня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області» №1824 від 28 вересня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року, з врахуванням раніше виплачених сум. Дане рішення суду набрало законної сили 11 березня 2022 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23.08.2023 (а.с.8).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.03.2024 спадкоємицею майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №97/2023, позивачка є єдиною спадкоємицею майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 .

02.08.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про виплату їй, як єдиному спадкоємцю після смерті чоловіка ОСОБА_2 нарахованих, але не виплачених за життя сум пенсії.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області від 16.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії припинено з 01.09.2023 у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 . На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 560/18482/21, яке набрало законної сили 11.03.2022, ОСОБА_2 нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в розмірі 296504,06 грн, проте не виплачено, для виплати даних коштів ОСОБА_1 відсутні підстави (а.с. 4).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_2 , оскільки рішення суду щодо виплат за життя ОСОБА_2 не було виконане, тому стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивачки недоотриману пенсію в розмірі 296504,06 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

За змістом ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.

Згідно із статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно із статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 було нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в розмірі 296504,06 грн, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі № 560/18482/21, які не були виплачені.

Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину і вищевказані пенсійні виплати увійшли до складу спадщини. Інших членів сім'ї спадкоємця не встановлено і такі до відповідача з вказаного приводу не зверталися.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ГУ Пенсійного фонду у Хмельницькій області зобов'язане виплатити на користь позивачки недоотриману ОСОБА_2 за життя суму пенсії.

Твердження апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв'язку із відсутністю відповідного фінансування, не впливає на законність судового рішення та на права позивачки щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємиці особи, яка за життя набула право на дану пенсію, однак так і не отримала. Таке право позивачки передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.

При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Доводи апелянта, що судом проігноровано той факт, що позивачкою не надано доказів, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи.

Судом першої інстанції було досліджено спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що позивачка є єдиною спадкоємицею померлого і прийняла спадщину після його смерті як спадкоємець за законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для відмови у задоволенні вимог позивачки щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплат недоотриманої пенсії в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Судові витрати

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 січня 2025 року.

Судді: Т. В. Спірідонова

Р. С. Гринчук

А. М. Костенко

Попередній документ
124488357
Наступний документ
124488359
Інформація про рішення:
№ рішення: 124488358
№ справи: 686/23872/24
Дата рішення: 16.01.2025
Дата публікації: 20.01.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.02.2025)
Результат розгляду: Відмовлено у відкритті, не підлягає кас.оскарженню
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: про стягнення коштів
Розклад засідань:
07.10.2024 14:05 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
22.10.2024 12:20 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
16.01.2025 14:30 Хмельницький апеляційний суд