Справа № 688/4944/24
Провадження 2/681/93/2025
17 січня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Горщара А.Г.
за участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -
встановив:
23 жовтня 2024 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН» звернулося до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 31 801 грн. 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 3028 грн. та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування вимог позову представник позивача зазначав, що 11 березня 2024 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Тепличній, 48 с.Святопетрівське Бучанського району Київської області та маючи ознаки алкогольного сп'яніння вчинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме: не вибрав безпечного бокового інтервалу, не був уважним та скоїв зіткнення з автомобілем «SKODA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками. Відповідач від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події та в закладі охорони здоров'я відмовився. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024.
Враховуючи укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між страховиком ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та власником автомобіля «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що підтверджується полісом № ЕР-217555930 від 26.1.2023, власник транспортного засобу «SKODA» реєстраційний номер НОМЕР_2 ДТНТІ та ТД при НПУ (Дослідницький центр науково-технічної інформації та технічних досліджень при Національні поліції України) звернулося до позивача з заявою про страхове відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_3 .
На підставі зазначеної заяви та страхового акту № 947/01/50/1 ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» сплатило потерпілому страхове відшкодування в сумі 31801,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням.
Оскільки відповідач є винуватцем ДТП та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у позивача виникло право звернення до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2024 року вказана справа передана для розгляду за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полонського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року головуючим суддею по справі визначено суддю Горщара А.Г.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 06 грудня 2024 року по справі відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв та клопотань.
Відповідачу копія позовної заяви з доданими до неї документами надсилалась позивачем цінним листом з описом вкладення 21 жовтня 2024 року.
ОСОБА_1 судом за зареєстрованим місцем проживання надсилались копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками, однак згідно довідки поштового відділення Укрпошти від 28.12.2024 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, проте згідно положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судові документи для відповідача вважаються врученими.
У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП, а саме за те, що 11 березня 2024 року о 15 год. 30 хв. відповідач, керуючи транспортним засобом «RENAULT LOGAN» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Тепличній, 48, с. Святопетрівське Бучанського району Київської області, не вибрав безпечного бокового інтервалу, не був уважним, та скоїв зіткнення з автомобілем «SKODA», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками; при цьому у вище вказані час та місці порушник керував вказаним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився.
Факт вчинення вказаної ДТП також відображено у відповіді від Національної поліції України ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3024072648463963, відповідно до відомостей якої дорожньо-транспортна пригода сталася за участю автомобілів «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «SKODA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ДЦНТІ ТД (Дослідницький центр науково-технічної інформації та технічних досліджень при Національні поліції України); учасник (винуватець) ДТП ОСОБА_1 відмовився від перевірки на стан сп'яніння.
На момент вчинення ДТП (11 березня 2024 року) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілів «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 перед третіми особами була застрахована відповідно до договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного міжстрахувальником ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН», що підтверджується даними полісу № ЕР-217555930, діючого з 31.10.2023 по 20.10.2024, відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн, розмір франшизи - 3200 грн.
За даними ремонтної калькуляції № 947/01/50 від 28.03.2024 вартість ремонту транспортного засобу «SKODA» реєстраційний номе НОМЕР_2 становить 35065,33 грн.
Власник постраждалого автомобіля «SKODA» - ДЦНТІ та ТД при НПУ 03.04.2024 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_3 .
Відповідно до страхового акту № 947/01/50/1 від 24.7.2024 встановлено заподіяння шкоди майну потерпілого та розраховано суму страхового відшкодування, яка становить 31 801 грн 00 ком ( 35001,00 грн вартість ремонтних робіт - 3200,00 грн франшиза за договором страхування), які виплачені для ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується даними платіжної інструкції № 2489 від 24.07.2024.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченою відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин (далі Закон № 1961-IV).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до частини 1 (22.1) статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно підпункту "в" пункту 38.1.1 ст.38 Закону № 1961-IV, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі ( крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Таким чином, враховуючи, що приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕТАЛОН» було відшкодовано потерпілому завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду відповідно до положень підпункту «в» пункту 38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відповідач, являючись винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп'яніння,відтак позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
За положеннями частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт «а» частини 3 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, тому у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджено документально.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати по оплаті професійної правничої допомоги у сумі 10000 грн. На підтвердження розміру відповідних витрат представником позивача надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2023, укладений між ПАТ «СК «Еталон» та АО «Дісп'ютс» та додаткову угоду №1 від 24.07.2023 до такого договору, а також ордер на надання правничої допомоги адвокатом Чугуєнком Д.В., виданий АО «Дісп'ютс» 18.10.2024.
Відповідач не подав заперечень проти обґрунтованості розміру витрат позивача на правову допомогу з підстав невідповідності розміру таких витрат критеріям співмірності та пропорційності.
Оцінюючи розмір заявлених стороною позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з визначеного за домовленістю між позивачем та його представником фіксованого розміру гонорару адвоката у сумі 10000 грн за виконання будь-якої роботи, необхідної для досягнення очікуваного результату у справах з ціною позову від 20000 до 39999 грн.
В той же час суд бере до уваги, що в даному випадку справа розглядалася в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, а відтак представник позивача не брав участі в судових засіданнях, не подавав будь-яких інших заяв, клопотань по суті справи.
Оцінюючи складність справи, суд звертає увагу, що за своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Обсяг доказів в обґрунтування позовних вимог, який є необхідним для правильного вирішення спору та був поданий стороною позивача до суду, є незначним.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 10 000 грн. є необґрунтованою.
При цьому суд вважає не співмірною заявлену до стягнення суму витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується складанням та поданням позовної заяви з додатками).
За таких обставин, беручи до уваги розмір ціни позову, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 5 000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи, а також суму платежу, присуджену судом до стягнення з відповідача.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» 31 801 (тридцять одну тисячу вісімсот одну) грн. 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору та 5000 грн понесених витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ 20080515, місцезнаходження: вул.Гарматна, 8 м.Київ поштовий індекс 03067.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя