Справа № 673/1391/24
Провадження № 2-а/673/7/25
"17" січня 2025 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі
головуючої - судді Ягодіної Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Ставнічук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника Кримчака О.А., поданим в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
В грудні 2024 року позивач в інтересах якого діє представник Кримчак О.А. звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що 05.12.2024 року на його адресу надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3495550 від 17.11.2024 року, яка складена поліцейським СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Шачком Є.О.
Згідно вказаної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн в зв'язку з тим, що 17.11.2024 року о 13год. 57хв.19с. у смт Вовковинці по вул. Суворова керуючи транспортним засобом марки «Geely JL7162» д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
З вказаною постановою не погоджується та зауважує, що така постанова виносилася у його відсутність, при цьому остання не містить посилання на транспортний засіб, керуючи яким було допущено порушення ПДР, конкретний покажчик повороту. Вказував, що вул. Суворова, 1, яка зазначена у оскаржуваній постанові як місце вчинення адміністративного правопорушення взагалі відсутня у смт Вовковинці. При цьому зауважував, що поблизу місця свого проживання бачив поліцейський автомобіль, а коли підійшов ближче поліцейські звинуватили його у порушенні ПДР, проте жодних доказів порушень не надавали. З огляду на викладене, просив скасувати означену постанову, закрити провадження у справі та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 18.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду із відкриттям провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
В січні 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву згідно якого останній вказує на законність винесення оскаржуваної постанови, обставини якої знайшли своє підтвердження на відеозаписі, зробленому за допомогою боді камери поліцейського.
Крім того, в січні 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив згідно якого крім аргументів викладених у позовній заяві щодо підстав для скасування оскаржуваної постанови, вказував, що надані відповідачем в якості доказів відеозаписи не підтверджують обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, однак належним чином були повідомлені про розгляд, при цьому представник позивача подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримуючи вимоги позову в повному обсязі.
Враховуючи неявку сторін в судове засідання та обмежені строки розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 286 КУпАП, у відповідності до ст. 205 КАС України, справу розглянуто за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.
Згідно вимог частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3495550 від 17.11.2024 року, складеної поліцейським СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Шачком Є.О., 17.11.2024 року о 13 годині 57 хвилини 19 секунд в смт Вовковинці по вул. Суворова,1 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Geely JL7162» д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 б ПДР України. Цією ж постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ч.2,3 ст.79 КАС України визначено,що позивач,особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб,повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до п.9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно із ч.2 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Отже, для встановлення обґрунтованості цього позову суду слід з'ясувати чи допустив позивач зміну напрямку руху в даному випадку.
Як вбачається із дослідженого судом відеозапису, який складається із двох відео файлів (відеозаписи із відео реєстратора та із нагрудної камери поліцейського), останні не містять інформації про особу водія, яким згідно постанови являється ОСОБА_1 . Крім того, такі докази не свідчать про керування вказаною у оскаржуваній постанові особою транспортним засобом марки «Geely JL7162» д.н.з. НОМЕР_1 , який, в свою чергу, за змістом постанови, належить ОСОБА_2 .
При цьому, із відеозапису, який здійснювався за допомогою встановленого в службовому автомобілі поліцейських відео реєстратора, вбачається, що автомобіль поліцейських рухається в світлу пору доби по одній із вулиць, де на значній відстані попереду, в попутному напрямку рухається інший автомобіль темного кольору, та з огляду на відстань між вказаними автомобіля є неможливим встановлення марки та державного номеру транспортного засобу, який рухається попереду. Після цього, такий автомобіль здійснює заїзд на приватне господарство.
Із відеозапису здійсненого за допомогою нагрудної камери поліцейського вбачається, що автомобіль останніх здійснив зупинки неподалік вказаного домогосподарства, де в подальшому відбулася коротка розмова з особою жіночої статі, яка, як слідує із її змісту, закривала ворота.
Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення безпосередньо ОСОБА_1 як водієм транспортного засобу марки «Geely JL7162» д.н.з. НОМЕР_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та в зв'язку з цим констатує про недотримання відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вимог ст. 280 КУпАП, а відтак вимоги позивача є обгрунтованими.
Ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
В порядку ч.1 ст.139 КАС України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає сплачений ним судовий збір.
На підставі ст. ст. 122, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд-
ухвалив:
Адміністративний позов представника Кримчака О.А. в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3495550 від 17.11.2024 року, винесену поліцейським СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Шачком Євгенієм Олександровичем про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 605,60грн. сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 40108824.
Суддя: Т. В. Ягодіна