17 січня 2025 року
м. Київ
справа № 750/5482/24
провадження № 51-138 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року щодо останньої,
встановив:
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 110 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років без конфіскації майна.
Початок строку відбування покарання вирішено рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Вирішено питання щодо процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватою у тому, що вона у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше періоду часу із 01 по 04 вересня 2023 року, будучи громадянкою російської федерації, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, діючи згідно «Постановления Центральной избирательной комиссии РФ от 28.06.2023 № 120/950-8 «Об особенностях подготовки и проведения голосования на избирательных участках за пределами территории субъекта Российской Федерации, где избиратели обладают активным избирательным правом» у м. Брянськ Брянського району та області російської федерації відкрито екстериторіальні виборчі дільниці для проведення виборів так званих депутатів «Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва», «Постановления избирательной комиссии Донецкой народной республики от 05.07.2023 № 15/108 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Народного Совета Донецкой Народной Республики за пределами территории Донецкой Народной Республики», «Постановления избирательной комиссии Луганской народной республики от 05.07.2023 № 10/105-1 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва за пределами территории Луганской Народной Республики», «Постановления избирательной комиссии Запорожской области от 05.07.2023 № 15/102-1 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва за пределами территории Запорожской области», «Постановления избирательной комиссии Херсонской области от 27.07.2023 № 12/98 «О формировании участковых избирательных комиссий избирательных участков, образованных за пределами территории Херсонской области для голосования избирателей на выборах депутатов Херсонской областной Думы первого созыва», на основі яких були сформовані виборчі комісії суб'єктів російської федерації для голосування на виборах за межами територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, прийняла рішення виконувати активні дії щодо забезпечення проведення виборів на території Брянської області російської федерації для вимушених переселенців із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які тимчасово перебувають на території Брянської області російської федерації.
Таким чином, ОСОБА_5 , всупереч вимогам чинного законодавства України, у період часу із 01 по 04 вересня 2023 року, будучи негативно налаштованою по відношенню до діючої в Україні державної влади, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно на вчинення посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, з метою змінити межі території або державний кордон України, розуміючи, що вона порушує встановлений ст. ст. 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на суверенітет та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та розширення впливу російської федерації, з мотивів перешкоджання Євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, порушуючи принципи Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимоги частини 4 статті 2 Статуту ООН та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХIХ), знаходячись на території селища Локоть Брянської області російської федерації, діючи за дорученням невстановлених представників російської федерації, здійснюючи покладені на неї невстановленими організаторами виборів функціональні обов'язки голови екстериторіальної виборчої дільниці № 8091, яка розташовувалася за адресою: пр-т Леніна, 6 селище Локоть, Брянська область, російська федерація, (приміщення культурно-дозвільного центру імені О. П. Менякіна), виконувала активні дії по забезпеченню організації та проведення незаконних виборів, так званих, депутатів «Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва» для вимушених переселенців із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які тимчасово перебувають на території Брянської області Російської Федерації.
Зокрема, ОСОБА_5 здійснено інформування населення про день, час та місце проведення голосування, забезпечено підготовку приміщення для голосування і інформування виборців про зареєстрованих кандидатів, організовано на виборчій дільниці голосування в дні голосування, а також проведено підрахунок голосів на виборчій дільниці.
За результатами проведення вказаних, так званих, «виборів» представниками країни-агресора обрано, так званих, «депутатів» «Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва» та сформовано незаконні органи законодавчої влади на конституційно визначеній території України, а саме на тимчасово окупованих російською федерацією територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, метою діяльності яких є досягнення соціально-культурної, гуманітарної, інформаційної та іншої експансії держави-агресора - російської федерації, ізоляції населення тимчасово окупованої частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей від решти території України для розпалювання проросійських та сепаратистських настроїв серед населення тимчасово окупованих територій, для знищення у свідомості окупованого населення ознак української самоідентифікації, унеможливлення функціонування на вказаній території громадянського суспільства, а також формування умов для фактичного переходу частини території України під юрисдикцію держави-агресора.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_4 вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги всіх обставин кримінального провадження, у зв'язку з чим помилково дійшли висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України. Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено «поза розумним сумнівом» вчинення засудженою умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України. Крім цього зазначає, що кваліфікуючи дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 110 КК України, суд першої інстанції не обґрунтував чому засуджена є представником влади. На думку захисника, висновки судів щодо причетності ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 2 статті 428 КПК України з огляду на таке.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд, касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості засудженої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» та рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказаних вимог судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.
Висновок місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення зроблено з додержанням положень ст. 23 КПК України на підставі з'ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Так, згідно з вироком, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, зокрема, на підставі:
- протоколу огляду інтернет-сторінки з додатком у вигляді диску від 22 січня 2024 року, відповідно до якого було оглянуто сайт соціальної мережі «ВКонтакте» за запитом « ОСОБА_6 »;
- протоколу огляду інтернет-сторінки від 22 січня 2024 року, згідно якого під час огляду каналу « ОСОБА_7 » медіахостингу «YouTube» було виявлено відео від 01 вересня 2023 року під назвою «В Брянске открыли два участка по выборам в заксобрания новых регионов», на якому особа жіночої статі зі світлим волоссям, підписана як « ОСОБА_6 » надає коментар;
- протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 19 лютого 2024 року, з якого слідує, що з АС «российский паспорт» отримано відомості, що стосуються ОСОБА_5 ;
- висновку експерта № СЕ-19/125-24/4936-ФП від 14 травня 2024 року, яким встановлено, що особа жіночої статі зі світлим волоссям, зображена на відеозаписі під назвою «В Брянске открыли два участка по выборам в заксобрания новых регионов», у проміжках часу з 00 год 12 хв. по 00 год 17 хв., з 00 год 46 хв. по 01 год 13 хв. та особа жіночої статі на фотознімку файлу під назвою « ОСОБА_5 » - є однією і тією ж особою.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, місцевий суд дійшов висновку, що вказані докази у їх сукупності є достатніми та взаємопов'язаними для доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за стандартом «поза розумним сумнівом» та кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені особою, яка є представником влади.
Не погодившись із вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
За приписами статей 370, 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури, в межах доводів апеляційної скарги захисника, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, апеляційний суд дійшов належного висновку, що всі зібрані докази, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання і оцінив з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 110 КК України.
Суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи захисника стосовно покладення в основу обвинувального вироку неналежних та недопустимих доказів, які не підтверджують доведеність винуватості засудженої вказав, що зібрані під час досудового розслідування та дослідженні в судовому засіданні місцевим судом докази, безперечно підтверджують, що ОСОБА_5 достовірно знаючи про військові дії, які проводяться на території України збройними силами російської федерації, і які направлені на захоплення суверенних територій України, прийняла рішення виконувати активні дії щодо забезпечення проведення виборів на території Брянської області російської федерації для вимушених переселенців із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які тимчасово перебували на території Брянської області, а саме здійснювала дії щодо агітації та інформувала населення про день, час і місце проведення голосування, забезпечувала підготовку приміщення для голосування та інформування виборців про зареєстрованих кандидатів, організовувала на виборчих дільницях голосування, а також здійснювала підрахунок голосів на виборчій дільниці, так званих, «депутатів» до «Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва», тобто, до органів влади, яких об'єктивно не може існувати, адже це суверенні території держави України, що виключає будь-яку можливість створення органів законодавчої влади на таких територіях іншими державами.
Також, апеляційним судом було враховано зміст фототаблиць, отриманих під час огляду інтернет-ресурсу «ВКонтакте», згідно яких встановлено особу обвинуваченої, як ОСОБА_5 , а також прослідковано за веденням нею суспільно-політичної діяльності, а саме визначено, що вона брала активну участь у так званих, «виборах» та підтримувала політику російської федерації щодо захоплення територій інших суверенних держав.
Разом з цим, з дослідженого протоколу огляду інтернет-сторінки від 22 січня 2024 року встановлено, що під час огляду каналу « ОСОБА_7 » медіахостингу «YouTube» на відеозаписі від 01 вересня 2023 року під назвою «В Брянске открыли два участка по выборам в заксобрания новых регионов», в якому йдеться про відкриття в Брянській області екстериторіальних виборчих дільниць для проведення виборів, так званих, «депутатів», зображено особу жіночої статі, підписану як « ОСОБА_6 », яка надає коментар щодо організаційно-розпорядчих моментів, пов'язаних з виборчим процесом.
Крім цього, суд апеляційної інстанції спростував доводи ОСОБА_4 щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження достовірної інформації про існування такого засобу масової інформації, як канал « ОСОБА_7 », оскільки органом досудового розслідування було встановлено, що вказаний канал є найбільшим обласним інформаційним цілодобовим телеканалом, регулярне мовлення якого почалося 05 лютого 2009 року, сигнал телеканалу доступний мешканцям не тільки Брянщини, але й більшої частини росії за допомогою мовлення кабельних операторів, супутникових ресурсів, ІР-телебачення, аудиторія телеканалу налічує більше 700 тисяч чоловік та має офіційний сайт, а також сторінки в інтернет-спільнотах.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 110 КК України, а саме стосовно вчинення інкримінованого кримінального правопорушення особою, яка є представником влади, з огляду на таке.
Виборча комісія - спеціалізований незалежний колегіальний орган публічної влади, що формується відповідно до виборчого законодавства, організує і забезпечує підготовку та проведення виборів різних видів.
У даному випадку, на підставі «Постановления Центральной избирательной комиссии РФ от 28.06.2023 № 120/950-8 «Об особенностях подготовки и проведения голосования на избирательных участках за пределами территории субъекта Российской Федерации, где избиратели обладают активным избирательным правом» у м. Брянськ Брянського району та області російської федерації відкрито екстериторіальні виборчі дільниці для проведення виборів так званих депутатів «Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва».
Згідно «Постановления избирательной комиссии Донецкой народной республики от 05.07.2023 № 15/108 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Народного Совета Донецкой Народной Республики за пределами территории Донецкой Народной Республики», «Постановления избирательной комиссии Луганской народной республики от 05.07.2023 № 10/105-1 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва за пределами территории Луганской Народной Республики», «Постановления избирательной комиссии Запорожской области от 05.07.2023 № 15/102-1 «Об образовании избирательных участков для голосования избирателей на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва за пределами территории Запорожской области», «Постановления избирательной комиссии Херсонской области от 27.07.2023 № 12/98 «О формировании участковых избирательных комиссий избирательных участков, образованных за пределами территории Херсонской области для голосования избирателей на выборах депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» сформовані виборчі комісії суб'єктів російської федерації для голосування на виборах за межами територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Отже, виконуючи обов'язки голови комісії екстериторіальної виборчої дільниці № 8091 ОСОБА_5 діяла як представник влади, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Твердження захисника щодо неможливості існування таких законодавчих органів та органів влади, як «законодательное Собрание Запорожской области первого созыва, Херсонской областной Думы первого созыва, Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва, Народного Совета Донецкой Народной Республики первого созыва» на території України, не підтверджують того, що представниками влади російської федерації не були проведені вибори, так званих, «депутатів» до цих органів, а ОСОБА_5 не приймала в них участі, маючи на меті змінити територіальні межі України.
Окрім того, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/125-24/4936-ФП від 14 травня 2024 року громадянка російської федерації ОСОБА_5 та особа, яку зображено на досліджених відеозаписах, як голова комісії екстериторіальної виборчої дільниці № 8091 ОСОБА_5 , є однією й тією ж особою
Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що місцевий суд на підставі дослідження та оцінки сукупності вищенаведених належних та допустимих доказів, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, встановив винуватість ОСОБА_5 відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Верховний Суд вважає, що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції відповідають вимогам статей 370, 419 КПК України.
Переконливих аргументів, які б свідчили про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не наведено та Судом не встановлено.
Враховуючи викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року щодо останньої.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3