16 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 755/19303/19
Провадження № 61-8143ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - скаржниця) про постановлення окремої ухвали
у справі за заявою ОСОБА_2 (далі - відповідач), інтереси якого представляє адвокат Балицький Тарас Миколайович (далі - адвокат), про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за позовом скаржниці до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Худової Юлії Олександрівни - про визнання договору довічного утримання удаваним, визнання договору ренти недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності
за касаційною скаргою скаржниці на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року та
1. 31 травня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначену додаткову постанову суду апеляційної інстанції.
2. 4 жовтня 2024 року Верховний у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаржниці.
3. 7 листопада 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про постановлення окремої ухвали.
4. Верховний суд вважає, що таку заяву слід повернути без розгляду.
4.1. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (стаття 420 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
4.2. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина перша та речення перше частини десятої статті 262 ЦПК України).
4.3. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом належного реагування на порушення законності, а також виявлення причин і умов, що цьому сприяли, саме під час судового розгляду. Тобто суд може постановити окрему ухвалу за наявності у нього на розгляді конкретної справи, зокрема у разі виявлення порушень, допущених судом нижчої інстанції під час її розгляду (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справах № 447/849/23, № 447/848/23, № 447/2831/22 і № 447/3172/22, від 12 червня 2023 року у справах № 447/2833/22, № 447/851/23 і № 447/2831/22, від 13 червня 2023 року у справі № 447/2834/22, від 14 червня 2023 року у справах № 447/2835/22).
4.4. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
4.5. З огляду на зазначені приписи Верховний Суд може постановити окрему ухвалу лише у межах відкритого касаційного провадження. Оскільки 4 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці, а після цього вона подала заяву про постановлення окремої ухвали, у суду немає процесуальної можливості вирішити питання, поставлене у цій заяві. Тому останню слід повернути скаржниці без розгляду.
Керуючись статтями 126, 260, 261, 262, 420 ЦПК України, Верховний Суд
повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко