Справа № 346/5207/24
Провадження № 3/346/29/25
17 січня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюк О.П., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129470 від 14.09.2024 року зазначено, що того дня о 21 год. 50 хв. в м. Коломиї, по вул. Криничній, Івано-Франківської області ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Peugeot 307 SW», державний номерний знак « НОМЕР_1 LA» (іноземна реєстрація), та відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
07.10.2024 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Потятинник Юрій Романович подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Працівники поліції незрозуміло пояснили ОСОБА_1 причину зупинки. Лише згодом, після зупинки та відмови пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки працівники поліції повідомили іншу причину, а саме, що автомобіль зареєстровано в іншій країні. Однак, пунктом 10 ч.1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим. Однак, на думку захисника, у працівників поліції за даних конкретних обставини не було будь-яких підстав підозрювати ОСОБА_1 , яка є законним власником автомобіля, у передачі автомобіля у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Крім того, ОСОБА_1 не відмовлялась пройти огляд на стан сп?яніння в медичному закладі, а, навпаки, від часу зупинки пояснювала і заявляла працівникам поліції, а також лікарю в закладі охорони здоров'я, що згідна пройти такий огляд і бажає здати кров для дослідження на стан сп?яніння, оскільки не довіряє спеціальним технічним приладам. Однак, працівники поліції та лікар наполягали, що потрібно «продути в прилад «Drager».
Захисник також зазначає, що в своїх поясненнях в протоколі ОСОБА_1 вказала про те, що не визнає своєї вини, оскільки не відмовлялась від проходження огляду на стан сп?яніння, оскільки бажала здати аналіз крові, однак, їй не дали такої можливості.
Крім того, за результатами огляду на стан сп?яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. У даному випадку не було складено вищевказаного висновку. ОСОБА_1 не пропонувалось і не було взято передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) зразків біологічного середовища. Даною Інструкцією не передбачено обов?язкового застосування приладу «Драгер» чи будь-якого іншого спеціального приладу при проведенні огляду.
Крім того, ОСОБА_1 не було своєчасно роз?яснено процесуальних прав, їй не повідомлялось про те, з приводу якого порушення буде складатись протокол, вона не розуміла наслідків своїх дій та можливого покарання.
На розгляд справи ОСОБА_1 та її захисник повторно не з'явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом надіслання судових викликів та розміщення оголошення про час і місце розгляду на сайті судової влади України, причин своїх систематичних неявок вони суду не повідомили та не звернулися із заявами про розгляд справи в їх відсутність.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Таким чином, Верховний Суд зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Окрім того, позиція ОСОБА_1 та її захисника викладена в клопотанні від 04.10.2024 року, яке надійшло до суду через підсистему «Електронний Суд» 07.10.2024 року.
Отже, оскільки інформація про судові засідання, яка розміщена на веб-порталі «Судова влада України», є відкритою, то суд вважає, що особа, яка притягується до адмінвідповідальності, є неодноразово належним чином повідомленою про судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з вимог ст.280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно із ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з правилами, передбаченими ч. 6 статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан сп'яніння, проведення такого огляду, а також фіксація відмови водія від проходження такого огляду, здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі вивчених матеріалів та змісту долученого відеозапису суддя вважає, що більшість вищевказаних доводів захисника є обґрунтованими, оскільки зі змісту долученого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 категорично не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, адже вона заявляла, що бажає пройти такий огляд шляхом здачі зразку біологічного середовища, а саме крові, що є однією з форм проходження такого огляду, передбачених вказаною Інструкцією.
З огляду на вищенаведене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження за наслідками судового розгляду. У зв'язку із цим провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи, яка притягується до відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Калинюк О. П.