Справа № 344/9719/24
Провадження № 2/344/1803/25
16 січня 2025 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
секретаря судового засідання - Ласки І.О.
за участю учасників справи:
представника позивача - адвоката Савчука Р.В.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Іванчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,-
21 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Савчук Роман Романович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначає, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2014 року розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , неповнолітню дитину ОСОБА_4 залишено на проживання з матір'ю.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2013 року, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2014 року, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 у розмірі 500,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Сторони проживають окремо, дитина проживає з позивачем і перебуває на її утриманні. Коштів, необхідних для нормального розвитку дитини, позивачу не вистачає. З часу ухвалення рішення суду значно змінилася економічна ситуація, збільшилися витрати на утримання дитини з урахуванням її віку і стану здоров'я. Добровільно досягти домовленості з відповідачем з приводу збільшення розміру аліментів на утримання дитини не вдається.
За таких обставин позивач просить збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши їх з 500,00 грн до 10 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-3,41-43).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2024 року дану цивільну справу передано для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.30-31).
Ухвалою суду від 24 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.32-33, 40).
15 липня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області винесена ухвала про заочний розгляд справи (а.с.61).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволені у повному обсязі. Змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2013 року. яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2024 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши їх з 500,00 грн (п'ятисот гривень нуль копійок) до 10 000,00 грн (десяти тисяч гривень нуль копійок) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) (а.с.62-70).
19 серпня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Іванчук Лілія Юріївна подала до суду заяву про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року (а.с.77-80).
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів (а.с.85-86).
06 листопада 2024 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду, в яких просить залишити заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду без задоволення (а.с.96-99).
Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2024 року в цивільній справі № 344/9719/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 102-108).
22 листопада 2024 року від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву про збільшення розміру аліментів, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач зазначає, що згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2016 року у справі № 344/8859/16-ц надано дозвіл на виїзд з України в Республіку Польща малолітньої дитини ОСОБА_4 без згоди батька ОСОБА_1 у супроводі матері ОСОБА_2 на період з 01.08.2016 по 31.12.2016, однак позивач у встановлений термін не повернулась та продовжує проживати з дочкою відповідача в Республіці Польща.
Дані обставини свідчать про порушення позивачем статей 150, 180 Сімейного кодексу України, так як батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відсутність дитини в Україні обмежує право відповідача на побачення з нею, на участь в її житті та участь у вихованні.
Позивач ОСОБА_2 повинна також брати участь в утриманні дитини в тому ж обсязі, що й батько, оскільки є працездатною особою, в декретній відпустці не перебуває, тобто відсутні підстави від звільнення її від утримання дитини.
Заявляючи позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 10 000,00 грн, ОСОБА_2 мала б довести суду, що вона несе витрати на дитину в такому ж розмірі, а сума коштів у розмірі 20 000,00 гривень є необхідною та достатньою для утримання і розвитку доньки.
Однак у позовній заяві відсутня будь-яка інформація та докази про фактичну суму витрат у місяць, необхідних для забезпечення належного утримання дитини.
Якщо ж вказані витрати є додатковими витратами на утримання дитини, то позивач не позбавлена можливості звернутись безпосередньо до батька дитини або до суду з відповідним позовом про стягнення понесених додаткових витрат, зокрема якщо такі витрати пов'язані з особливими обставинами, між іншим і захворюванням дитини.
Відповідач зазначає, що він розуміє, що раніше визначена сума аліментів є недостатньою для утримання його доньки. Однак, зважаючи на розмір своїх доходів, який підтверджується довідкою про розмір заробітної плати, має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 4 000,00 гривень щомісячно (а.с.113-116).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, пояснив, що матеріальний стан відповідача покращився, просив позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, не заперечив проти стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 4000,00 грн щомісячно до досягнення дочкою повноліття.
Представник відповідача у судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 4000,00 грн.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2 (а.с. 11).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2014 року, що набрало законної сили 13 травня 2014 року, розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживання з матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 12-13).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2014 року, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердому грошовому розмірі 500,00 грн щомісячно, починаючи з 02 грудня 2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14-19).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2016 року, що набрало законної сили 19 вересня 2016 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди батька задоволено частково. Надано дозвіл на виїзд з України в Республіку Польща малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , у супроводі матері ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , на період з 01.08.2016 по 31.12.2016. Надано дозвіл на виготовлення та оформлення відповідної візи дитині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для поїздки за кордон в Республіку Польща за зверненням матері ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_2 , 551 грн 20 коп. судового збору. В задоволенні решти вимог позову відмовлено (а.с. 20-23).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2625882401:01:003:0024; земельної ділянки, кадастровий номер 2625882403:01:003:1196; садового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ; земельної ділянки, кадастровий номер 2610193001:17:001:0495; земельної ділянки, кадастровий номер 2610192001:25:005:0159; земельної ділянки, кадастровий 2625882403:01:003:1018 номер (а.с. 24-28).
Відповідач ОСОБА_1 працює у Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради». Загальна сума доходу за період з січня 2023 року по грудень 2023 року становить 152 207,35 грн (а.с. 83).
10 травня 2023 року укладений договір купівлі-продажу № 156 між ОСОБА_6 , Продавцем, та ОСОБА_1 , Покупцем, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у власність земельну ділянку площею 0,0414 га, цільове призначення якої для індивідуального садівництва, яка розташована: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Липівка, садове товариство «Дружба», кадастровий номер земельної ділянки: 2625882401:01:003:0024, вартістю 24 179,28 грн (а.с. 117-119).
Відповідно до договору купівлі-продажу № 347 від 18 жовтня 2023 року. відповідач ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку площею 0,0579 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2625882403:01:003:1196, та садовий будинок загальною площею 33,2 кв.м., місце розташування: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, село Нова Липівка, садівниче товариство «Дружба», загальною вартістю за 2 об'єкти 113 000,00 грн. (а.с. 120-123).
10 травня 2023 року укладений договір купівлі-продажу № 153 між ОСОБА_6 , Продавцем, та ОСОБА_1 , Покупцем, відповідно до якого ОСОБА_1 став власником земельної ділянки площею 0,0403 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, яка розташована: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 2625882403:01:003:1018, вартість 23 280,00 грн (а.с. 124-126).
Згідно копії розрахунку зі сплати аліментів, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 121784,52 грн (а.с. 131-133).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0403 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2625882403:01:003:1018, яка розташована: АДРЕСА_3 , становить 80972,17 грн (а.с.134-136).
Як вбачається з довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість земельної ділянки, площею 0,0631 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2610193001:17:001:0495, яка розташована: Івано-Франківська область, село Микитинці, садівниче товариство «Магістраль», становить 244116,82грн (а.с.137-139).
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість садового будинку АДРЕСА_3 , становить 123433,56 грн (а.с.140-142).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість земельної ділянки, площею 579,00 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2625882403:01:003:1196, яка розташована: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Нова Липівка, садівниче товариство «Дружба», становить 123433,56 грн (а.с.143-145).
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, вартість земельної ділянки, площею 414,00 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2625882401:01:003:0024, яка розташована: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Нова Липівка, садівниче товариство «Дружба», становить 82963,68 грн (а.с.146-148).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Обов'язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ним повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов'язок батьків.
Сам факт народження дитини покладає на батьків обов'язки, зокрема, щодо її утримання. У батьків немає і не може бути більшої цінності за дитину, а тому її утримання має домінувати над усіма іншими витратами.
Згідно статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України).
Частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами частини другої статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно частини першої статті 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частина перша статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).
У судовому засіданні відповідач підтвердив, що після прийняття рішення про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини його матеріальний стан змінився у бік покращення. Відповідач також підтвердив, що розмір аліментів підлягає збільшенню.
Аналіз наведених доказів дає суду підстави визнати, що у позивача на день розгляду справи змінився матеріальний стан, оскільки з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на утримання дитини від 12 грудня 2013 року витрати на утримання дитини зросли, значні кошти витрачаються на продукти харчування, одяг, взуття, а у випадку захворювання також на ліки. Розмір аліментів, який сплачує відповідач, недостатній для належного утримання дитини.
Також суд враховує наявність у відповідача нерухомого майна, що було придбано у період з 2014 року по 2023 рік, що свідчить про покращення матеріального стану відповідача після прийняття судом рішення про стягнення аміантів на утримання неповнолітньої дитини.
Судом встановлено, що відповідач офіційно працевлаштований, його середньомісячна заробітна плата становить близько 12700 грн.
У сукупності наведеного, з врахуванням позиції учасників справи, судом визнається необхідним та достатнім збільшення розміру аліментів, що присуджені з відповідача на користь позивача, у розмірі 4 000,00 гривень щомісячно.
Визначений судом розмір аліментів з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дитини не є надміру високим і відповідає інтересам та потребам дитини.
Крім того, суд виходить з того, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
За таких обставин, враховуючи, що дослідженими у справі доказами встановлені підстави, передбачені статтею 192 Сімейного кодексу України, для зміни розміру аліментів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, змінивши (збільшивши) розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання дітей з 500,00 гривень до 4 000,00 гривень щомісячно.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Тому стягнення аліментів у збільшеному розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач, не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов'язків, тим самим не оспорює наявних підстав для зміни розміру аліментів.
У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про збільшення розміру аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про збільшення розміру аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1211,20 грн з відповідача в дохід держави.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 51 Конституції України, статей 141, 180-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2013 року. яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 лютого 2014 року, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши їх з 500,00 грн (п'ятисот гривень нуль копійок) до 4 000,00 грн (чотирьох тисяч гривень нуль копійок) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті й проголошені у судовому засіданні 16 січня 2025 року.
Повний тест рішення складено та підписано 17 січня 2025 року.
Суддя Мелещенко Л.В.