Справа № 202/12596/24
Провадження № 2-др/202/2/25
15 січня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Доценко С.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Орлової Ю.П. про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 30.12.2024 ухвалено рішення у справі 202/12596/24, яким позов задоволено частково, вирішено питання про розподіл судових витрат.
06.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача ТОВ «Дебт Форс» на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання сторони не з'явились.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви суд приходить до наступних висновків.
Питання про стягнення судових витрат, зокрема понесених витрат на правничу допомогу, вирішується судом при ухваленні судового рішення у порядку, спосіб та строки, встановлені ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Разом з тим, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами та поданими у встановлений ч. 1 ст. 134 ЦПК України строк, що забезпечить сторонам рівні права щодо здійснення їх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судового розгляду будь-яких заяв від позивача про неможливість подати докази та надання строку для подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу не надходили.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.12.2024 позов задоволено частково, вирішено питання про розподіл судового збору та в частині стягнення витрат на правничу допомогу було відмовлено через недостатність доказів.
Таким чином, судом вбачається, що рішенням суду від 30.12.2024 року питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом вже досліджувалось та з цього приводу ухвалене рішення - у задоволенні позовних вимог в цій частині було відмовлено.
Таким чином, враховуючи, що позивачем до закінчення судового розгляду не була подана заява про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, то рішенням суду від 30.12.2024 року питання щодо розподілу судових витрат з надання професійної правничої допомоги вже вирішене по суті на підставі наявних в справі доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. 133-141, 270 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Орлової Ю.П. про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С. І. Доценко