Рішення від 17.01.2025 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3482/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Лавренюк Т.А. , Хотенець П.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м.Харків, вул.Сумська 132, код ЄДРПОУ 14310052)

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629)

про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева", в якій просить суд стягнути з Державного підприємства"Завод імені В.О Малишева" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" заборгованість у сумі 922 260,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Прохоров С.А.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 3482/24 від 01.10.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Прохоров С.А.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 21.09.2024 по 02.10.2024 включно перебував у відрядженні, з 03.10.2024 по 04.10.2024 у відпустці, а 07.10.2024 на лікарняному, суд розглядає вищезазначену позовну заяву у перший робочий день судді, а саме 08.10.2024.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 08.10.2024 залишено без руху позовну заяву (вхідний номер 3482/24 від 01.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" .

Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- подання до суду доказів в підтвердження повноважень начальника відділу Ковальової Л.В та Станєва Т.В;

Роз'яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" 08.10.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 08.10.2024 отримана заявником 09.10.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви - до 21.10.2024 включно (з урахуванням того, що 19.10.2024 - 20.10.2024 вихідні дні).

10.10.2024 до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№25548).

Беручи до уваги вищезазначене позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2024 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматизований розподіл справи №5023/10655/11 (922/3482/24) у зв'язку з самовідводом судді Прохорова С.А. від розгляду основної справи про банкрутство № 5023/10655/11 та зміну складу суду тієї справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 3482/24 від 01.10.2024) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вх.№3482/24 від 01.10.2024) до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Відкрито провадження у справі № 5023/10655/11 (922/3482/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз'яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Державного підприємства "Завод імені В.О Малишева" 24.10.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 24.10.2024 отримана відповідачем 25.10.2024, з огляду на що строк на подання до суду відзиву на позовну заяву - до 11.11.2024 включно (з урахуванням того, що 09.11.2024-10.11.2024 - вихідні дні).

08.11.2024 ( в межах строку встановленого ухвалою суду від 24.10.2024) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28216) в якому останній вказує, що не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з підстав порушення позивачем п.п 4.3,4.4. Договору №112 дп, в частині не наданні відповідачу калькуляції фактичних витрат на виготовлення поставленого Товару. Також відповідач зазначає що остаточна ціна Сторонами не встановлювалась, відповідачу не направлявся протокол погодження договірної ціни Товару і відповідна додаткова угода до Договору Сторонами не укладалась.

Суд приймає відзив з додатком до розгляду із долученням до матеріалів справи.

17.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№31707) про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2024.

24.12.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення проти клопотання позивача про долучення доказів (вх.№32335). Відповідач у запереченнях на клопотання вказує , що акт звірки розрахунків у бухгалтерському обліку не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії Сторін звіряють бухгалтерський облік операцій.

Щодо заявленого позивачем клопотання (вх.№31707) про долучення доказів до матеріалів справи, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з ч. 2 вказаної статті позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших особі, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, враховуючи заперечення відповідача проти долучення таких доказів, зважаючи на відсутність обґрунтувань позивача щодо поважності причин пропуску строку на подання відповідних документів суд дійшов висновку про неможливість прийняття таких доказів до матеріалів справи.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи, що суддя Хотенець П.В в період з 25.12.2024 по 14.01.2025 включно а суддя Лавренюк Т.А. - 16.01.2025 перебували у відпустці, рішення у даній справі ухвалюється у перший робочий день колегії суддів, а саме 17.01.2025.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

12.02.2021 між Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (постачальник , позивач) та Державним підприємством "Завод імені В.О Малишева" (, покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 112дп (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність (поставити) Покупцю Товар згідно з Додатком №1 до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити за нього грошову суму у порядку та в розмірі, визначених у Розділі 4 Договору.

Згідно з п.2.1 Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцю, Товар зазначений у Додатку №1 (Специфікація №1) до Договору, у трок не пізніше згідно Додатку №1.

Відповідно до п.2.3 Договору Право власності на Товар за Договором переходить від Постачальника до Покупця на дату підписання Сторонами видаткової накладної, або Акту приймання - передачі Товару ( у разі необхідності), оформленого згідно із зразком, наведеним у Додатку до Договору.

Згідно з п.4.1 Договору орієнтовна ціна Товару, що поставляється за Договором , на момент укладання Договору без податку на додану вартість (ПДВ) складає 1537100,00 грн., крім того ПДВ в сумі 307420,00 грн., разом з ПДВ 1844520,00 грн. та зазначена у Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору).

Відповідно до п.п.4.2, 4,3, 4,4 Договору орієнтовна ціна Товару , що поставляється за Договором є граничною та визначена з урахуванням орієнтовною плановою калькуляцію витрат Постачальника , пов'язаних з виконанням його обов'язків за Договором. Остаточна ціна Товару визначається з урахуванням фактичної калькуляції витрат Постачальника, понесених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за Договором. Узгоджена Сторонами Остаточна ціна встановлюється у протоколі погодження договірної ціни Товару, про що Сторони підпишуть відповідну додаткову угоду до Договору.

Згідно з п.5.1 Договору Розрахунок за Товар, що поставляється Постачальником за Договором, здійснюється наступним чином:

п 5.1.1. Грошові кошти в сумі 50%-922 260,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем в якості авансового платежу на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати набрання Договором чинності, на підставі рахунку-фактури, виписаного Постачальником на ім'я Покупця, але не пізніше ніж дата отримання коштів Покупцем від кінцевого замовника виробу. (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

п 5.1.2. Суму у розмірі 45 % - 830034,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів після отримання продукції.

п 5.1.3 Суму у розмірі 5% - 92 226,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати підписання Акту приймання - передачі кінцевим замовником Виробу (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

Відповідно до п.5.2 Договору оплата за Товар за Договором здійснюється Покупцем у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, банківським переказом Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Згідно з п.6.1 Договору Передача Постачальником Товару Покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної або Акту приймання - передачі Товару, Товарно - транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність , кількість та вартість Товару та за наявності документу, що підтверджує якість Товару (паспорт, етикетка), який підтверджує якість та супроводжує товар.

Відповідно до п.13.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками сторін та діє до припинення зобов'язань, що виникли з Договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (постачальник) та ДП "Завод імені В.О Малишева" (покупець) було підписано Специфікацію№1 до Договору поставки №112дп від 12.02.2021 , відповідно до якої сторонами погоджено загальну орієнтовну ціну Товару, що поставляється за Договором, без податку на додану вартість (ПДВ) що складає 1537100,00 грн., крім того ПДВ в сумі 307 420,00 грн., разом з ПДВ - 1 844 520,00 грн.

ДП "ХМЗ "ФЕД" було виписано рахунок-фактуру № 4557 від 12.02.2021 згідно з яким, до плати відповідно до умов пункту 5.1.1 Договору поставки №112дп від 12.02.2021 року: 922 260,00 грн. в.т.ч. ПДВ 20% 153 710,00 грн.

ДП "ХМЗ "ФЕД" вказує, що 29.01.2021 ДП "Завод імені В.О. Малишева" на виконання умов Договору, було сплачено за реквізитами ДП "ХМЗ "ФЕД" передоплату у загальній сумі 922 260,00 грн.

ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" вказує, що на виконання умов Договору поставки №112дп від 12.02.2021 року ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" поставило ДП "Завод імені В.О Малишева" товар на загальну суму 1 844 520,00 грн.

В підтвердження зазначеного, ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" долучено до матеріалів справи наступні накладні :

- №668 від 29.04.2021 відвантажено покупцю Товар (Електроклапан ЭК -48 у кількості 6 штук) на суму 203040,00 грн, у тому числі ПДВ 33840,00 грн;

-№870 від 22.06.2021 відвантаженого покупцю Товар (Електроклапан ЭПК -69 у кількості 3 штук) на суму 141480,00 грн, у тому числі ПДВ 23580,00 грн;

-№837 від 18.06.2021 відвантажено покупцю Товар (механізм керування 478 ДУ9-Т.62.сб у кількості 1 штука) на суму 1500000,00 грн, у тому числі ПДВ 250000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 30.09.2023.

ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" стверджує, що станом на час подачу даного позову заборгованість за поставлений товар у розмірі 922 260,00 грн. ДП "Завод імені В.О Малишева" сплачена не була.

Такі обставини, на думку ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку та стягненню з ДП "Завод імені В.О Малишева" заборгованості у сумі 922 260,00 грн.

Відповідно до наказів Державного концерну «Укроборонпром» від 13.07.2021 № 272 «Про перетворення підприємств - учасників ДК «Укроборонпром» та від 16.12.2021 № 611 «Про створення комісії з реорганізації та комісії з інвентаризації Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (зі змінами), рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» від 25.01.2024 та наказу Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» від 25.01.2024 08.02.2024 № 77 Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» перетворено шляхом реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» з дня внесення відповідного запису про його державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

15.02.2024 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб - підприємств та громадських формувань щодо створеної в юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», в порядку перетворення, відповідно до ЗУ «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», з номер запису: 1004801450000094216.

Отже, ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» » з дня його державної реєстрації є правонаступником усіх праві обов'язків Державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», зокрема, й у відносинах з Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» з виконання Договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, згідно з п. 1.1 Договору №112дп від 12.02.2021 Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність (поставити) Покупцю Товар згідно з Додатком №1 до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити за нього грошову суму у порядку та в розмірі, визначених у Розділі 4 Договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Особливістю предмета поставки є те, що його, як правило, не існує на момент укладенні договору. Наприклад, товариство, що виготовляє певні технічні вироби, може укласти договір на їх поставку. Договір підряду, в свою чергу, також може укладатися на виготовлення певної речі.

Головна відмінність договору підряду від договору купівлі-продажу (поставки) полягає в тому, що предметом першого є робота підрядника та її матеріалізований результат, а предметом другого - майно, що підлягає передачі у власність покупцю.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з умов договору, укладеного між сторонами в цій справі, предметом якого є обов'язок постачальника виготовити та передати у власність (поставити) відповідачу товар, суд вважає, що такий договір є змішаним та містить ознаки як договору поставки, так і договору підряду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 902/723/22.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося судом, згідно з п.5.1 Договору поставки №112дп від 12.02.2021 Розрахунок за Товар, що поставляється Постачальником за Договором, здійснюється наступним чином:

п 5.1.1. Грошові кошти в сумі 50%-922 260,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем в якості авансового платежу на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати набрання Договором чинності, на підставі рахунку-фактури, виписаного Постачальником на ім'я Покупця, але не пізніше ніж дата отримання коштів Покупцем від кінцевого замовника виробу. (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

п 5.1.2. Суму у розмірі 45 % - 830034,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів після отримання продукції.

п 5.1.3 Суму у розмірі 5% - 92 226,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати підписання Акту приймання - передачі кінцевим замовником Виробу (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

Судом встановлено, що між ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (постачальник) та ДП "Завод імені В.О Малишева" (покупець) було підписано Специфікацію№1 до Договору поставки №112дп від 12.02.2021 , відповідно до якої сторонами погоджено загальну орієнтовну ціну Товару, що поставляється за Договором, без податку на додану вартість (ПДВ) що складає 1537100,00 грн., крім того ПДВ в сумі 307 420,00 грн., разом з ПДВ - 1 844 520,00 грн.

ДП "ХМЗ "ФЕД" було виписано рахунок-фактуру № 4557 від 12.02.2021 згідно з яким, до плати відповідно до умов пункту 5.1.1 Договору поставки №112дп від 12.02.2021 року: 922 260,00 грн. в.т.ч. ПДВ 20% 153 710,00 грн.

ДП "ХМЗ "ФЕД" зазначає, що 29.01.2021 ДП "Завод імені В.О. Малишева" на виконання умов Договору, було сплачено за реквізитами ДП "ХМЗ "ФЕД" передоплату у загальній сумі 922 260,00 грн.

ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" вказує, що на виконання умов Договору поставки №112дп від 12.02.2021 року ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" поставило ДП "Завод імені В.О Малишева" товар на загальну суму 1 844 520,00 грн.

В підтвердження зазначеного, ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" долучено до матеріалів справи наступні накладні :

- №668 від 29.04.2021 відвантажено покупцю Товар (Електроклапан ЭК -48 у кількості 6 штук) на суму 203040,00 грн, у тому числі ПДВ 33840,00 грн;

-№870 від 22.06.2021 відвантаженого покупцю Товар (Електроклапан ЭПК -69 у кількості 3 штук) на суму 141480,00 грн, у тому числі ПДВ 23580,00 грн;

-№837 від 18.06.2021 відвантажено покупцю Товар (механізм керування 478 ДУ9-Т.62.сб у кількості 1 штука) на суму 1500000,00 грн, у тому числі ПДВ 250000,00 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені накладні підписані збоку ДП "ХМЗ "ФЕД" та ДП "Завод імені В.О Малишева" без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 30.09.2023.

Крім того, ДП "Завод імені В.О Малишева" не оспорюється факт поставки ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" товару на загальну суму 1844520,00 грн. відповідно до Специфікації №1 до Договору поставки №112дп від 12.02.2021.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до п.5.1.1 Договору "Завод імені В.О Малишева" повинен був сплатити 45% вартості товару позивачу протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання продукції.

З матеріалів справи вбачається та іншого не доведено відповідачем, що означена сума не була оплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 830 034,00 грн. (45% загальної ціни) за Договором поставки №112дп підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 5% - 92 226,00 грн. за товар, що поставляється Постачальником за Договором суд зазначає наступне.

Відповідно до п 5.1.3 Договору поставки №112дп суму у розмірі 5% - 92 226,00 грн. Покупець перераховує прямим банківським платежем на рахунок Постачальника протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати підписання Акту приймання - передачі кінцевим замовником Виробу (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

Відтак остаточний розрахунок відповідача (5%) проводиться на підставі вищезазначеного пункту 5.1.3 Договору поставки №112дп , за обов'язковою умовою підписання акту приймання - передачі кінцевим замовником Виробу (Основний бойовий танк БМ "Оплот").

Проте судом встановлено , що матеріали справи не містять Акту приймання - передачі кінцевим замовником Виробу (Основний бойовий танк БМ "Оплот") що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

А відтак відповідач не є таким , що прострочив виконання зобов'язання в частині оплати 5%.

Суд відхиляє заперечення ДП "Завод імені В.О Малишева" в частині того, що сторонами не погоджена остаточна ціна Товару за Договором поставки №112дп від 12.02.2021 з огляду на наступне.

Господарський суд оцінив подані сторонами докази та встановив, що ДП "ХМЗ "ФЕД" виконувало свої зобов'язання щодо поставки оплаченого частково відповідачем товару в повному обсязі.

На виконання умов договору сторонами складено наступні накладні:

- №668 від 29.04.2021 відвантажено покупцю Товар (Електроклапан ЭК -48 у кількості 6 штук) на суму 203040,00 грн, у тому числі ПДВ 33840,00 грн;

-№870 від 22.06.2021 відвантаженого покупцю Товар (Електроклапан ЭПК -69 у кількості 3 штук) на суму 141480,00 грн, у тому числі ПДВ 23580,00 грн;

-№837 від 18.06.2021 відвантажено покупцю Товар (механізм керування 478 ДУ9-Т.62.сб у кількості 1 штука) на суму 1500000,00 грн, у тому числі ПДВ 250000,00 грн.

Згідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» здійснення господарської операції підтверджується первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та має містити особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, факт приймання-передачі товару доводиться лише зазначеним засобом доказування.

Вищезазначені видаткові накладні є первинними документами які підтверджують факт поставки товару на загальну суму 1 844 520,00 грн.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прийняв товар без жодних застережень, документ (акт) про недоліки не склав, з претензіями до Постачальника з цього приводу не звертався, крім того як зазначалось позивачем та не заперечувалось з боку відповідача, останнім була здійснена оплата у розмірі 50% від вартості товару , за ціною узгодженою згідно умовам Договору та Специфікації №1 до Договору, що є підтвердженням узгодження між сторонами ціни Товару.

А відтак твердження відповідача в частині того, що сторонами не погоджена остаточна ціна Товару за Договором поставки №112дп від 12.02.2021 є необґрунтованими та такими що не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у сумі 12450,51 грн., а в іншій частині - покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м.Харків, вул.Сумська 132, код ЄДРПОУ 14310052) заборгованість у розмірі 830 034,00 грн. а також 12450,51 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м.Харків, вул.Сумська 132, код ЄДРПОУ 14310052)

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2025.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий Т.А. Лавренюк П.В. Хотенець