65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви про відкриття провадження
без розгляду
"15" січня 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/5329/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,
при секретарі судового засідання Богдановій М.В.
дослідивши матеріали заяви (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на наявність заборгованості у сумі 234 713 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 заяву (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024р.) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду на "20" грудня 2024 р. о 14:00 год. Явку ОСОБА_1 у судове засідання визнано обов'язковою. ОСОБА_1 викликано у судове засідання для надання пояснень щодо обставин його неплатоспроможності.
19.12.2024 до господарського суду надійшло клопотання представника Заявника про відкладення судового засідання (вх. № 45423/24).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2024р. учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на "15" січня 2025 р. об 11:30 год. Явку ОСОБА_1 у судове засідання визнано обов'язковою.
Частинами 1, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Копію вказаної ухвали 20.12.2024 р. було доставлено представнику ОСОБА_1 адвокату Клименко О.В.; арбітражному керуючому Селезньову О.В. в їх електронні кабінети, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання.
Положеннями ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у справі та виклик його у судове засідання для надання пояснень.
15.01.2025 р. до господарського суду надійшло клопотання (вх. ГСОО № 1365/25) представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Клименко О.В про відкладення (перенесення) розгляду справи. У задоволенні заяви відмовлено, оскільки явка представника Боржника не визнавалась обов'язковою.
15.01.2025 р. у судове засідання фізична особа ОСОБА_1 не з'явився, попри те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2024р. явку ОСОБА_1 у судове засідання визнано обов'язковою.
Дослідивши матеріали заяви, господарський суд встановив наступне.
Із системного аналізу ст.ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності не передбачено, на відміну від приписів ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні, слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Суд зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника.
З наведеного вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника, щодо якого в подальшому будуть накладені передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обмеження.
Разом з цим існують обов'язки боржника зумовлені завданням процедур банкрутства, які потребують особистої участі (при проведення інвентаризації і виявленні майна, підготовці плану реструктуризації та інше). Контроль за діями боржника та керуючого реструктуризацією щодо виявлення майна боржника, його інвентаризації, перевірки достовірності даних щодо доходів та майна боржника у випадку знаходження боржника за межами країни фактично неможливий.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Без з'ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність.
У свою чергу, суд проаналізувавши зміст ст. 119 Кодексу зазначає, що у разі встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відповідною ухвалою суду вводиться процедура реструктуризації, тобто судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 Кодексу).
Отже, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст. 3 та ст. 13 Цивільного кодексу України.
Тому, до боржника - фізичної особи, Кодекс установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів.
Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, необхідно ураховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, на ОСОБА_1 , ухвалою суду від 20.12.2024 р. було покладено обов'язок з'явитися у підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа, який посвідчує його особу (паспорт/посвідчення/закордонний паспорт, тощо), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника (ідентифікаційний номер, трудова книжка, тощо), з'ясовує підстави звернення особи.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, заявник не звільняється від покладеного на нього обов'язку неухильно дотримуватись вимог суду та чинного законодавства.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначено дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи, відповідно до частини четвертої, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що особиста явка фізичної особи, яка виявила намір скористатись правом на врегулювання своїх фінансових зобов'язань шляхом відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, є обов'язком заявника, якщо суд вказав про це в ухвалі про призначення підготовчого засідання. У справах про неплатоспроможність добросовісність Боржника не презюмується, однак є обов'язковим елементом. Опитування Боржника судом щодо обставин, які призвели до подання ним заяви до суду, є правом суду як і з'ясування питань, пов'язаних з подальшим розглядом справи.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Строки проведення підготовчого засідання суду та подальших процедур у справі чітко визначені книгою IV Кодексу України з процедур банкрутства.
Вирішуючи питання щодо необхідністю обов'язкової явки боржника, суд враховує необхідність дотримання даних строків та вживає заходів, що цьому сприяють.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними. Це означає, що відповідно до таких норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд залишає заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу Заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, 05.12.2024 р. до господарського суду разом із заявою (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшла заява-згода арбітражного керуючого Селезньова О.В. про участь у справі №916/5329/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
З огляду на те, що господарським судом постановлено залишити заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, відсутні підстави для призначення керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, господарський суд залишає заяву арбітражного керуючого Селезньова О.В. про участь у справі №916/5329/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - без розгляду.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024 р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
3. Заяву (вх. ГСОО №5467/24 від 05.12.2024 р.) арбітражного керуючого Селезньова Олександра Вікторовича про згоду на участь у справі №916/5329/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 15 січня 2025 року та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 16.01.2025 р.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Клименко О.В.; арбітражному керуючому Селезньову О.В.
Копію ухвали направити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя С.І. Райчева