14 січня 2025 року Справа № 915/19/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представників учасників справи: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» б/н від 27.11.2024 (вхід.№14912/24 від 27.11.2024) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Кредобанк»,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Довгань Ольги Володимирівни,
про: стягнення 24001,75 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з заявою б/н від 27.11.2024 (вхід.№14912/24 від 27.11.2024) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою суду від 28.11.2024 справу в частині розгляду заяви прийнято до свого провадження суддею Мавродієвою М.В. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 09.02.2024.
Відповідач у письмових поясненнях від 09.12.2024 повідомив суду, що нею було погашено стягнуту за рішенням суду по даній справі суму заборгованості, у зв'язку з чим державним виконавцем 31.07.2024 було закінчено виконавче провадження.
09.02.2024 судом відкладено розгляд заяви на 14.01.2025 у зв'язку з неявкою учасників справи.
Учасники справи явку повноважних представників у судове засідання 14.01.2025 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У відповідності до положень ст.334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви по суті за відсутності представників учасників справи.
У судовому засіданні 14.01.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.
Розглянувши заяву з доданими до неї документи та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у даній справі постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 01.06.2016 частково скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2016; позовні вимоги про стягнення 24001,75 грн задоволено частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця Довгань Ольги Володимирівни на користь Публічного акціонерного товариства “Кредобанк» 18300,0 грн боргу за кредитним договором №103-2014 від 05.11.2014 та 247,05 грн пені.
15.06.2016 Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у даній справі видано відповідний наказ.
Заявник вказує, що 23.06.2018 між АТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" був укладений договір факторингу №23/06-02 із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №103-2014 перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія". 04.07.2022 між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "Діджи Фінанс" був укладений договір факторингу №547-02, відповідно до умов якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором №103-2014 від 05.11.2014.
Посилаючись на такі обставини, ТОВ "Діджи Фінанс" просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - з ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Діджи Фінанс", як особу, до якої перейшли права кредитора згідно укладеного договору факторингу №547-02 від 04.07.2022, зокрема право грошової вимоги до ФОП Довгань О.В. за кредитним договором №103-2014 від 05.11.2014.
Судом також встановлено, що вказаний наказ суду знаходився на примусовому виконанні в Інгульському ВДВС у м.Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) - виконавче провадження №51836058 та постановою заступника начальника такого відділу державної виконавчої служби від 31.07.2024 вказане виконавче провадження за п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчене у зв'язку з повним фактичним виконанням наказу Господарського суду Миколаївської області №915/19/16 від 15.06.2016.
Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ст.334 ГПК України, а саме у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Також відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Пункт 9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.ч.2, 3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»).
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи, як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження тощо), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.
Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (у відповідності до ст.334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (у відповідності до ст.52 ГПК України).
Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 у справі №916/16/17 (п.73).
У постанові від 03.11.2020 у справі №916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених ст.52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст.334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст.52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.334 ГПК України (п.п.74 та 75 зазначеної вище постанови).
Такий висновок також викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/3411/14 (п.6.18).
При розгляді заяви судом з'ясовано, що виконавче провадження у даній справі закрито у зв'язку з його виконанням. В такому випадку особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій господарського процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах.
За такого, суд відмовляє ТОВ «Діджи Фінанс» у задоволені заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі №915/19/16.
Керуючись ст.ст.232-235, 326, 334 ГПК України, суд,-
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» б/н від 27.11.2024 (вхід.№14912/24 від 27.11.2024) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі №915/19/16, - відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 17.01.2025.
Суддя М.В.Мавродієва