номер провадження справи 4/213/24
17.01.2025 Справа № 908/2973/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
до відповідача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
про звільнення приміщення шляхом виселення
12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 1279, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 12.11.2024, (вх. № 3278/08-07/24 від 12.11.2024) Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про звільнення нежитлового приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7».
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу № 908/2973/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2024, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2973/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/213/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.02.2025.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст. 24, ст. 25 Закону Украі?ни «Про оренду державного та комунального маи?на», ст., ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, ч. 2 ст. 651, ч. 3 ст. 653, ст. 764, 782, 785 Цивільного кодексу Украі?ни, п. 1 ст. 193, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу Украі?ни, на підставі яких позивач просить звільнити нежитлове приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7». Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2024 у справі № 908/2973/24 відповідачу запропоновано у строк до 05.12.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 18.11.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2973/24, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1)день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2973/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 18.11.2024 у справі №908/2973/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа своїм правом на подання письмових пояснень також не скористалась, письмові пояснення не надала.
Про відкриття провадження у справі третя особа була повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного лита, згідно з якою ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була доставлена до електронного кабінету третьої особи 08.11.2024 об 01:10.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 18.12.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.01.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
Рішенням виконавчого комітету Запорізькоі? міськоі? ради № 239/72від 30.06.2004 вирішено передати в оренду приватному підприємцю Яланському Сергію Івановичу нежитлове приміщення першого поверху площею 4,4 кв.м. в будинку № 24 по вул. Тургенєва строком на 5 років.
На виконання вищевказаного рішення 01.07.2004 між Управлінням житлового господарства Запорізькоі? міськоі? ради (орендодавець), КП «ВРЕЖО « 2» (балансоутримувач) та Яланським Сергієм Івановичем (орендар, відповідач у справі) укладено договір № 858/2 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору Орендар прии?має в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 4,4 кв.м. за адресою: вул. Тургенєва, 24 (переи?меновано на вул. Левка Лук'яненка) для розміщення маи?стерні з ремонту взуття.
Згідно п. 2.1. договору вступ Орендаря у платне користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписання сторонами Договору та Акту прии?ому- передачі вищевказаного нежитлового приміщення з балансоутримувачем.
Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.08.2000 № 297 та рішення п'ятнадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання від 28.01.2004 № 46 і складає 152,63 грн. на рік.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату до місцевого бюджету м. Запоріжжя і сплачувати експлуатаційні витрати Балансоутримувачу.
Згідно п. 11.1. Договір укладено на 5 років строком діі? до 30.06.2009.
01.07.2004 між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем підписаний акт прийому-передачі об'єкта оренди.
Додатковою угодою від 25.08.2009 змінено характеристику орендованого приміщення на приміщення № 48 першого поверху площею 5,6 кв.м. та, враховуючи, що предмет оренди знаходиться у кутовому будинку, змінено адресу - з вул. Тургенєва, 24 на проспект Соборний?, 43.
Додатковою угодою від 08.12.2009 продовжено строк діі? договору оренди на 2 роки до 21.10.2011р.
Додатковою угодою від 01.06.2011 змінено орендодавця на Департамент комунальноі? власності та приватизаціі? Запорізькоі? міськоі? ради (третя особа у справі).
Додатковою угодою від 20.12.2016 до Договору змінено балансоутримувача на КП «Наше місто» Запорізькоі? міськоі? ради.
Згідно п. 11.8. Договору договір припиняється внаслідок закінчення строку, на якии? и?ого було укладено, ліквідаціі? орендаря тощо.
Згідно відомостеи? Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань до нього внесено запис про припинення орендаря 27.02.2017.
Згідно п. 2.4. Договору після закінчення строку діі? договору оренди, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про и?ого продовження на новии? строк або у випадку дострокового и?ого розірвання орендар зобов'язании? у 10-добовии? термін здати балансоутримувачу приміщення за актом прии?мання-передачі.
Рішенням виконавчого комітету Запорізькоі? міськоі? ради від 21.09.2018 № 439/9 «Про передачу маи?на комунальноі? власності в господарське відання комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаціи?не житлове об'єднання № 7» Запорізькоі? міськоі? ради», яке є публічно доступним за електронною адресою URL: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/32394, вилучено з господарського відання комунального підприємства «Наше місто» Запорізькоі? міськоі? ради та передано в господарське відання комунальному підприємству «Виробниче ремонтно- експлуатаціи?не житлове об'єднання № 7» (далі - КП «ВРЕЖО № 7», позивач у справі) маи?но комунальноі? власності згідно з додатком 1 до Рішення.
Відповідно до п. 57 Додатку 1 до рішення виконавчого комітету № 439/9 від 21.09.2018 Актом прии?мання-передачі в господарське відання позивачу передано приміщення № 48 першого поверху (літ.А-4) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний?, 43.
Листом від 11.12.2019 за вих. № 3027 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку із зміною балансоутримувача орендованого приміщення орендарю необхідно звернутися до орендодавця для підписання додатковоі? угоди про зміну балансоутримувача.
Позивач зазначає, що з незалежних від орендодавця та балансоутримувача підстав додаткова угода про заміну балансоутримувача не укладена.
22.11.2020, 05.04.2021, 08.12.2021 та 19.01.2023 позивачем здіи?сненні обстеження предмету оренди, під час якого візуально було встановлено, що приміщення зачинено тривалии? час, ознаки перебування орендаря відсутні, контактнии? телефон орендаря відключено, інші контакти з орендарем відсутні, про що складено відповідні акти.
Станом на 01.10.2024 за Орендарем з травня 2018 р. обліковується заборгованість по оплаті орендноі? плати, яка згідно з наданим позивачем розрахунком склала 5351,21 грн. - на користь місцевого бюджету.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, зокрема, вказує на те, що припинення договору оренди та несплата орендних платежів є підставою для звільнення нежитлового приміщення, шляхом виселення відповідача на користь позивача, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, який був чинним на момент виникнення договірних відносин (втратив чинність 01.02.2020), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч., ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX, який введено в дію з 01.02.2020, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно п. 5.2 Договору Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору
Згідно п. 11.8. Договору договір припиняється внаслідок закінчення строку, на якии? и?ого було укладено, ліквідаціі? орендаря тощо.
Згідно відомостеи? Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до нього внесено запис про припинення орендаря 27.02.2017.
Отже, договір оренди є припиненим.
Також, факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором суд вважає доведеним. Так, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не здійснював сплату орендних платежів, у зв'язку з чим станом на 01.10.2024 за Орендарем з травня 2018 р. обліковується заборгованість по оплаті орендноі? плати, яка згідно з наданим позивачем розрахунком склала 5351,21 грн. - на користь місцевого бюджету, що є істотним порушенням договору в розумінні ст. 651 ЦК України. При цьому, доказів належного виконання зобов'язання щодо внесення орендної оплати за користування нежитловим приміщенням відповідачем суду не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
За змістом п. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, правовим наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
В п. 5.12 Договору встановлено, що у разі припинення дії договору оренди Орендар зобов'язується повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.
Таким чином, наявні правові та фактичні підстави для звільнення нежитлового приміщення шляхом виселення відповідача на користь позивача.
Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Звільнити нежитлове приміщення № 48 першого поверху площею 5,6 кв.м. у будинку № 43 по проспекту Соборнии? шляхом виселення ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, код ЄДРПОУ 05478717).
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.11, код ЄДРПОУ 05478717) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 17» січня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.