номер провадження справи 33/217/24
17.01.2025 Справа № 908/2989/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 908/2989/24
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова група “УНІКА» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20033533)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО» (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 116403,57 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Страхова група “УНІКА» з позовом до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО» про стягнення 116403,57 грн. страхового відшкодування на підставі полісу відповідача ОСЦПВВНТЗ серії ЕР №218010203.
Позов заявлено на підставі норм ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 108 Закону України “Про страхування», ст. ст. 12, 22, 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2989/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/217/24. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 19.12.2024.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 19.11.2024 о 19:56, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
09.12.2024 через систему «Електронний суд» відповідач направив відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву, яка обґрунтована посиланням на велику кількість судових справ за участю товариства, введення графіків погодинних відключень та введення воєнного стану на території України з 24.02.2022.
Суд звертає увагу на те, що відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження 19.11.2024 о 19:56, строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву сплив 04.12.2024. Протягом встановленого строку відповідач не повідомляв про існування складнощів у підготовці відзиву на позовну заяву. Зазначені відповідачем в заяві про поновлення процесуального строку обставини мають загальний характер, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку для подання відзиву.
В той же час, суд враховує зміст відзиву відповідача на позовну заяву, який не містить доводів щодо незгоди з позовною заявою, у відзиві відповідач визнав позовні вимоги, висловив незгоду з розміром витрат на професійну правничу допомогу, просив їх зменшити та повернути позивачу з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору з врахуванням визнання відповідачем позову.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Приписи ст.ст. 126 та 129 ГПК України, якими врегульовані питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат, також не містять часових обмежень права учасника справи на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, розподіл судових витрат здійснюється судом при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що за своїм змістом відзив є заявою про визнання позову та про зменшення судових витрат, а тому прийняв вказаний відзив до розгляду.
15.01.2025 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., надав докази понесення цих витрат.
Суд прийняв вказану заяву до розгляду.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (позивач) та ТОВ "М-ААА" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370030/4100/0000133 від 19.06.2024 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_1 .
Строк дії договору встановлено з 04.07.2024 по 03.07.2025 (п. 14 договору).
25.07.2024 приблизно о 9 год. 25 хв. в м. Одесі, по проспекту Шевченка, кут площі 10 квітня, сталася дорожньо-транспортна пригода, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KIA К5», д/н НОМЕР_2 , під час руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль «Volkswagen Polo», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2024 у справі про адміністративні правопорушення № 522/13257/24, яка набрала законної сили 09.09.2024, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водіїв транспортного «KIA К5», д/н НОМЕР_2 за
шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 25.07.2024, застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» за полісом № 218010203.
Згідно з рахунком-фактурою ТОВ "Автомобільний Дім" (Одеса) №АдСЧТ02710 від 16.08.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_1 склала 154886,54 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 21108823760 від 28.08.2024 та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 154886,54 грн.
Виплата страхового відшкодування здійснена шляхом перерахування безготiвкових коштiв на користь ТОВ "Автомобільний Дім" (Одеса), що підтверджується платіжною інструкцією № 184078 від 29.08.2024 на суму 154886,54 грн.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України 18.11.2021 № 1909-IX «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.08.2024 у справі про адміністративні правопорушення № 522/13257/24, яка набрала законної сили 09.09.2024, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водіїв транспортного «KIA К5», д/н НОМЕР_2 за шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 25.07.2024, застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» полісом № 218010203.
Статтею 6 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 29 даного Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до звіту вих. №71445 від 28.08.2024 про визначення вартості матеріального
збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_4 станом на 25.07.2024 складає з урахуванням ПДВ 119603,57 грн.
Згідно з абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За полісом ТДВ «СК «КРЕДО» № 218010203 ліміт за шкоду майну в результаті ДТП становить 160000,00 грн., франшиза - 3200,00 грн.
В позовній заяві пред'явлено відповідачу вимогу про стягнення страхового відшкодування в розмірі завданого матеріального збитку та з урахуванням франшизи відповідача: 119603,57 грн. - 3200,00 грн. = 116403,57 грн. (в межах ліміту відповідальності відповідача).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 116403,57 грн., позовні вимоги визнав.
За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 116403,57 грн.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Позовна заява надійшла через систему “Електронний суд».
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 116403,57 грн. складає: 3028,00 грн. (мінімальна ставка в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8 = 2422,40 грн.
За розгляд позовних вимог позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн. платіжною інструкцією №005399 від 22.10.2024. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України в сумі 1211,20 грн.
Решта судового збору в сумі 1211,20 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивачем заявлені до відшкодування понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
31.12.2020 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро “Адвокатське бюро Олександра Лисова “Еквіт»», назву якого змінено на Адвокатське бюро “Лисов2856 “Еквіт» (Бюро), укладено договір про надання правової допомоги №1/20ю, згідно з п. п. 1.1, 4.1 якого Бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначаються в додатковій угоді до цього договору.
Додатком №1 від 15.10.2024 до договору про надання правової допомоги №1/20ю сторони визначили, що клієнт доручає АБ “Лисов2856 “Еквіт»» в особі керуючого бюро, адвоката Білоконь І.В., надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним та господарським судочинством, сума страхового відшкодування 154886,54 грн.
За надання бюро клієнтові правової (правничої) допомоги клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката в розмірі 7000,00 грн. за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, фіксована сума гонорару адвоката сплачується на підставі виставленого бюро клієнту рахунку, оплата гонорару здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів на рахунок Адвокатського бюро “Лисов2856 “Еквіт»» у безготівковій формі, яке,в свою чергу, має надати правову допомогу в суді першої інстанції по кожній справі з переліку, про що в подальшому звітує клієнту та надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач надав суду акт надання послуг №155 від 13.11.2024 на суму 7000,00 грн., рахунок № 155 від 15.10.2024 на суму 7000,00 грн., платіжну інструкцію №5383 від 17.10.2024 за якою позивач сплатив на рахунок Адвокатського бюро “Лисов2856 “Еквіт»» суму 7000,00 грн. за надання правової допомоги.
Повноваження Білоконь І.В. як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю РН №1639 від 21.05.2019.
Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. є підтвердженими.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суми 1000,00 грн. з посиланням на те, що розмір цих витрат є завищеним, не відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.
Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та правових позицій Верховного Суду. Порівняно із складністю справи та кількістю доказів суд вважає, що розмір витрат на підготовку позовної заяви є завищеним. При цьому суд враховує поведінку позивача, який не звертався до відповідача з досудовою претензією, не вживав дій для мирного врегулювання спору, а одразу звернувся з позовом до суду, внаслідок чого були понесені витрати на правову допомогу з підготовки та подачі до суду позову, який був у подальшому відповідачем визнаний. Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованим розмір витрат на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн., яка відповідає звичайному рівню цін на відповідні правові послуги. У зв'язку з цим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в сумі 3500,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “УНІКА» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в розмірі 116403,57 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста три грн. 57 коп.), витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “УНІКА» (вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 20033533) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.), сплачений платіжною інструкцією №005399 від 22.10.2024, ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.01.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко