17.01.2025 м.Дніпро Справа № 904/4657/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді
Чус О.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 (повний текст рішення складено 16.12.2024, суддя Скриннікова Н.С.) у справі № 904/4657/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни (РНОКПП НОМЕР_1 )
до Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23357437)
про визнання недійсним правочину про дострокове розірвання договору № 372 АП “Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» від 12.07.2016, оформленого листом № 25/25-48 від 02.07.2024 року,
В жовтні 2024 Фізична особа-підприємець Воронко Юлія Ігорівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства “Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради про визнання недійсним правочину про дострокове розірвання договору № 372 АП “Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» від 12.07.2016, оформленого листом № 25/25-48 від 02.07.2024 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024, у даній справі, відмовлено в позові Фізичній особі-підприємцю Воронко Юлії Ігорівні ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради (вул. Курчатова, буд. 8, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49038, код ЄДРПОУ 23357437) про визнання недійсним правочину про дострокове розірвання договору № 372 АП “Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування» від 12.07.2016 за адресою: просп. Олександра Поля, в районі буд. 28А, яке було оформлено у формі листа № 25/25-48 від 02.07.2024 рок
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємць Воронко Юлія Ігорівна (нарочно/вланоруч), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору через скрутне матеріальне становище.
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 06.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою суду від 10.01.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4657/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4657/24.
15.01.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Враховуючи, вещевикладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 4542,00 грн (3028,00 х 150%)
Однак, скаржник просить апеляційний суд відстрочити сплату судового збору через скрутне матеріальне становище.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 904/4657/24, оскільки апелянтом не надано доказів, які підтверджують майновий стан ФОП Воронко Ю.І.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
В задоволенні клопотання/заяви Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/4657/24 - відмовити.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Воронко Юлії Ігорівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі № 904/4657/24 - залишити без руху.
Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду: - належні докази сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Чус