16 січня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/12469/23
Провадження № 22-ц/4815/21/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання: Хлуд І.П.,
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Дупака Валентина Германовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,
Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні в розмірі 106979,40 грн. та судові витрати у справі.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що 21 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне, по вул. Відінська, 2 відповідач ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «Chery Tiggo 4» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, прилеглої території не надав дорогу транспортному засобу марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_3 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.
Постановою Рівненського міського суду від 26.05.2023 року у справі № 569/7830/23 відповідач був визнаний винним у вчиненні адмінправопорушення за ст.124 КУпАП. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , належний останньому отримав механічні ушкодження.
Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 058/2023 від 19.06.2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування коефіцієнту фізичного зносу, складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить: 186588,42 гри. (Сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 42 копійки; матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні на дату ДТП становить: 79609,02. (Сімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень) 02 копійок. Відповідальність Відповідача застрахована ТДВ «Експрес Страхування», Згідно Полісу № ЕР-208974887 від 14.05.2022 року.
Згідно Повідомлення ТДВ «Експрес Страхування» від 21.06.2023 року за № 1057/10/3-А-4.23.231, за дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 21.04.2023 за участю автомобіля MAZDA 6, д/н НОМЕР_2 прийнято рішення щодо сплати страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 0.00 грн., передбаченої Полісом страхування ЕР-208974887 та встановлено у сумі 76056.02 грн. Вказана сума страхового відшкодування була сплачена ТДВ «Експрес Страхування» на користь Позивача. Посилаючись на норми ст.. 1194 ЦК України, відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) позивач просить відшкодувати не вартість понесених ним витрат на ремонт автомобіля, яких він ще не здійснив, а відшкодувати вартість втраченого майна, тобто пошкоджень, яких зазнав його автомобіль.
Рішенням Рівненського міського суду від 17 червня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні в розмірі 106979 (сто шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень, витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 3500 гривень, витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 , від імені якого діє адвокат Дупак В.Г., не погоджується з ухваленим рішенням, вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що позивач, відремонтувавши транспортний засіб, не надав доказів розміру реальних збитків, до того ж така обставина унеможливила проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Вважає, що приховавши вартість ремонту позивач не підтвердив, що суми виплаченого страхового відшкодування (76056,02 грн.) було недостатньо для відновлення автомобіля.
Стверджує, що звіт про оцінку не підтверджує реальних збитків, а відповідач позбавлений можливості встановити реальні збитки через вже проведений ремонт.
Звертає увагу, що пошкоджені деталі не передавались відповідачу або ж страховій компанії і це не враховано позивачем при розрахунку.
Посилаючись на ч. 2 ст. 1192 ЦК України та висновок Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №4 від 01.03.2013 р. доводить, що у випадку відшкодування збитку, при визначенні розміру відшкодування шкоди заданої майну потерпілого, зношеність пошкодженого майна враховується. У випадку ремонту автомобіля та надання до суду підтверджуючих документів про використання нових вузлів, деталей, комплектуючих частин, у тому числі іншої модифікації, при визначенні розміру відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судом береться до уваги фактична вартість таких деталей і зношеність пошкоджених деталей не враховується.
Вказує, що страховий ліміт становив 130000 гривень з яких виплачено 76056,02 грн., тому ОСОБА_4 не є належним відповідачем, а позов є передчасним. Крім того зазначив, що надані докази не дають можливості встановити межі відповідальності страхової компанії та винної особи, а розмір збитків має бути підтверджений або висновком експерта, або ж актом виконаних робіт, що підтверджує факт вже проведеного ремонту, тобто реальні збитки.
Також у справу не було залучено страхову компанію, а за наявними по справі доказами, які досліджені судом, неможливо встановити вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без ПДВ задля визначення меж (розміру) відповідальності страховика та винної в ДТП особи.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
Судом встановлено, що 21 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв. в м. Рівне, по вул. Відінська, 2 ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «Chery Tiggo 4» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, прилеглої території не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п.2.36, 10.2 Правил дорожнього руху та згідно постанови Рівненського міського суду від 26.05.2023 року у справі № 569/7830/23 визнаний винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб MAZDA6 з реєстраційним номером НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування» та діяв поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/208974887, згідно з яким було страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130000 гривень.
21.04.2023 року ОСОБА_3 повідомив ТДВ «Експрес Страхування» про ДТП, подавши повідомлення про подію по полісу ОСЦПВ №ЕР208974887 від 13.05.2022 року.
08 травня 2023 року ОСОБА_3 подав директору ТД «Експрес-Страхування» заяву про страхове відшкодування за подією, що сталась 21.04.2023 року з вини водія, відповідальність якого застраховано за полісом страхування №ЕР/208974887 та просив виплатити розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.
Як вбачається із повідомлення ТДВ «Експрес Страхування» на ім'я ОСОБА_3 від 21.06.2023 року вих. №1057/10/3-4.23.00231 страховою компанією прийнято рішення щодо сплати страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 0 грн., передбаченої полісом страхування ЕР-208974887 та визначено суму 76056,02 грн.. яка виплачена позивачу, про що ним зазначено у позовній заяві.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року судом було призначено автотоварознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено питання про те яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу марки Мазда 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка трапилась 21.04.2023 року.
Як вбачається із повідомлення судового експерта Рівненського НДЕКЦ М.С. Ковальчука про неможливість проведення судової ескпертизи № СЕ-19/118-24/11-АВ від 24.01.2024 року з наданих на експертизу матеріалів вбачається, що в результаті ДТП, що мала місце 21.04.2023 року автомобіль марки «Mazda 6» зазнав механічних пошкоджень. Однак в результаті технічного огляду встановлено, що даний автомобіль повністю відновлено.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1166, ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного).
Разом з цим статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) зроблено висновок, що «відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою ОСОБА_1 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17) зазначено, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу».
Викладені нормативні приписи та висновки Верховного Суду спростовують доводи апеляційної скарги про неналежний суб'єктний склад та відсутність обов'язку винуватця ДТП ОСОБА_4 відшкодовувати частину матеріальної шкоди, яку не покриває страхова виплата.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, відповідно до звіту, складеного на замовлення позивача ,№058/2023 про оцінку автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 від 19 червня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить 186588,42 грн. Матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні на дату ДТП (21.04.2023) становить 79609,02 грн.
Із звіту, складеного на замовлення страхової компанії, № 155.23Е-4.23.00231 від 08.05.2023 року про оцінку автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 188973,42 грн., а з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає (без ПДВ) 76056,03 грн. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали) 87367,23 грн.
Позивач виходив з необхідності урахування вартості відновлювального ремонту, визначеного у звіті про оцінку, тому фактично сплачена позивачем вартість ремонту автомобіля значення у цій справі не має.
Розмір витрат необхідних для відновлення авто без застосування коефіцієнту фізичного зносу визначений як у звіті складеному на замовлення позивача так і у звіті складеному на замовлення страховика та є близьким за значенням.
Неможливість проведення судової автотоварознавчої експертизи через відремонтований стан автомобіля не звільняє винуватця ДТП від відшкодування шкоди потерпілому. При цьому слід враховувати, що відповідач взагалі заперечує свій обов'язок щодо відшкодування шкоди.
Розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Місцевий суд визначивши, що страховиком виплачено позивачу 76056,02 гривні страхового відшкодування, а вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (Свр) на дату ДТП (21.04.2023 року) становить 186588,42 грн., дійшов правильного висновку про стягнення різниці у розмірі 106979,40 грн. з відповідача.
За вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Дупака Валентина Германовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 16 січня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.