ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24740/24
провадження № 3/753/656/25
"17" січня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Лісовської О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 18 грудня 2024 року надійшли два протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, що на підставі автоматизованого розподілу справ визначені судді Моніну І.В. та передані для розгляду.
15.01.2025 постановою Дарницького районного суду м. Києва, з метою запобігання затягування провадження та для забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 753/24740/24, провадження № 3/753/8561/24) об'єднано в одне провадження зі справою про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (справа № 753/24742/24, провадження № 3/753/8563/24). Об'єднаному провадженню присвоєно номер провадження № 753/24740/24, провадження № 3/753/8561/24.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 183656 від 28.11.2024, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Yaris Cross номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Renault номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом Kogel НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 183667 від 28.11.2024, ОСОБА_1 27.11.2024 о 23 год 55 хвилин керував транспортним засобом Toyota Yaris Cross номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю, разом з тим, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП пояснив, що вину не визнає. Зазначив, що хворіє на гіпертонічну хворобу, у зв'язку із чим в нього часто трапляються напади. 27.11.2024 він увесь день почував себе погано, тому увечері взяв авто колеги та поїхав додому щоб вжити ліки. Рухаючись по проспекту Бажана йому стало погано, він втратив орієнтацію та здійснив зіткнення з причепом вантажівки. Події тієї ночі пам'ятає епізодично, тому що через напад гіпертонічної хвороби втратив орієнтацію, та періодично втрачав свідомість. Не перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як взагалі не вживає алкоголь через стан здоров'я. Крім того зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки, при першій пропозиції поліцейського погодився на проходження огляду, проте поліцейський, не розпочав процедуру огляу.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Лісовська О.В. заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зокрема зазначила, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того зазначила, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу страждає на гіпертонічну хворобу, постінфарктний кардіосклероз, неодноразово проходив стаціонарне лікування, проходив коронографію та стентування. До вказаного клопотання долучено відповідні медичні довідки. А тому зазначає, що у момент скоєння ДТП, ОСОБА_1 перебував у стані гострої гіпертонічної кризи, яка проявилась у порушенні координації та рівноваги, порушенні мовлення, сильному головному болі, оніміння верхніх та нижніх кінцівок, що помилково було сприйнято співробітниками поліції як ознаки алкогольного сп'яніння. 28.11.2024 після вказаних подій він звернувся до лікаря та йому було встановлено діагноз: гіпертонічна кардіоміопатія, підозра на інсульт, що підтверджується відповідним висновком лікаря.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Лісовської О.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів адміністративного правопорушення, які відрізняються за об'єктивною стороною (зовнішнім проявом). Зокрема, правопорушення, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння, є відмінним від правопорушення, яке полягає в ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Отже, предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено за правопорушення у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яке є відмінним від правопорушення, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння.
У зв'язку із чим, суд не оцінює та не розглядає доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Лісовської О.В. з приводу того, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої 27.11.2024 та не перебував у стані алкогольного сп'яніння, так як це не є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 та у зв'язку із чим не є предметом доказування.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Крім того, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду, визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок)
Відповідно до пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися у спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим Міністерством охорони здоров'я України вимогам.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У пункті 8 Порядку вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з пунктами 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Системний аналіз положень вказаної Інструкції та Порядку свідчить, що поліцейський, після виявлення ознак сп'яніння повинен запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'янінням на місці зупинки транспортного засобу або висловлення незгоди з його результатами, водій відразу направляється поліцейським до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення огляду встановлення такого сп'яніння.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 183667 від 28.11.2024, адміністративне правопорушення зафіксовано на боді-камеру 473899.
Під час судового розгляду досліджено відеозапис з боді-камери 473899, долучений до вказаного протоколу.
Відповідно до вказаного запису, 28.11.2024 о 00 год 05 хвилин 45 секунд між лейтенантом патрульної поліції міста Києва Твердохдібом А.І. та ОСОБА_1 відбувається діалог наступного змісту:
лейтенант полії Твердохліб А.І. : «Ви алкоголь сьогодні вживали?»
ОСОБА_1 відповідає: «Ні».
лейтенант полії Твердохліб А.І. : «Огляд на стан сп'яніння будете проходити? У Вас є видимі ознаки».
ОСОБА_1 відповідає: «Пройдем».
Таким чином, на відеозапису події зафіксовано згода ОСОБА_1 пройти огляд, у зв'язку із чим, відповідно до вимог Розділу ІІ Інструкції, після отримання від ОСОБА_1 згоди поліцейський повинен був розпочати огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «DRAGER ALCOTEST».
Разом з тим, відповідно до відеозапису, 28.11.2024 о 00 год 06 хвилин 49 секунд поліцейський знову починає запитувати у ОСОБА_1 (при цьому ОСОБА_1 сидить на водійському сидінні автомобіля, а боді-камера 473899 поліцейського направлена у небо, а не на ОСОБА_1 , у зв'язку із чим фіксує лише звук). Монолог поліцейського: «Огляд на стан сп'яніння будете проходити? Не будете, відмовляєтесь? Кажіть, кажіть, відмовляєтесь? Не чую я Вас, Ви нічого не кажете».
Таким чином, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST» не зафіксований на відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Крім того, відповідно до п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, відповідно до дослідженого в якості доказу відеозапису з боді-камери 473899, поліцейським жодного разу не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Тобто, поліцейським, у порушення п. 6 Порядку та Розділу ІІІ Інструкції не вжито жодних заходів щодо направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, у тому числі щодо з'ясування його згоди чи не згоди проїхати до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, матеріалами справи не зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST» та огляду в лікаря-нарколога у закладі охорони здоров'я, зокрема у відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Згідно із частиною першою статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, їй необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 23, 24, 28, 33-35, 38, 124, 130, 247, 251, 252, 283-285, 321 КУпАП, суддя
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Монін І.В.