Справа № 703/5410/24
2/703/144/25
про поновлення строку для подання заяви
та прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду
16 січня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
за участі секретаря судового засідання Яковенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Наталії Анатоліївни про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок загальною площею 52,1 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
07 листопада 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
19 грудня 2024 року, через підсистему «Електронний суд», на адресу суду надійшли клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про поновлення строку для подачі заяви про зміну предмету позову у даній справі та про зміну предмету позову, в яких остання просить: поновити строк для подачі заяви про зміну предмету позову у справі №703/5410/24 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно; прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову у справі №703/5410/24 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м., житлова площа 38,5 кв.м., та на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,619 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110500000:06:001:0066.
Вищевказані клопотання обґрунтовує тим, що при подачі первісного позову, позивачем було зазначено, що після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 кв.м., житлова площа 38,5 кв.м. На сьогоднішній день було виявлено, що матері позивача - ОСОБА_2 на праві власності належить ще земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,619 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110500000:06:001:0066, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 вересня 2023 року. Про належність померлій ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки стало відомо вже після закриття підготовчого судового засідання у даній справі. З огляду на викладене, представник позивача вважає за необхідне змінити предмет позову.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Геріх Н.А. у судове засідання не з'явилися, остання звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без її та позивача участі.
Представник відповідача Смілянської міської ради у судове засідання не з'явилася, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи провести без участі представника міської ради та прийняти законні і обґрунтоване рішення у справі у відповідності до вимог чинного законодавства.
З врахуванням ч.1 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити вищевказану заяву без участі сторін, а також без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи в обсязі, необхідному для правильного вирішення заяви про зміну предмету позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст.49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, підготовче судове засідання у даній справі закрито та призначено судовий розгляд справи по суті 28 листопада 2024 року.
Заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про зміну предмету позову сформована у системі «Електронний суд» 19 грудня 2024 року та у цей же день надійшла до суду, тобто з пропуском строк, визначеного ч.3 ст.49 ЦПК України.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.4 ст.127 ЦПК Україна, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Згідно ч.6 ст.127 ЦПК України, про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Одночасно, з поданням представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. заяви про зміну предмету позову, останньою заявлено клопотання про поновлення строку подання такої заяви до суду.
Як вбачається з заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про зміну предмету позову, останньою доповнено заявлену у позовній заяві вимогу про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, новою вимогою, а саме визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.
При цьому, як стверджує представник позивача та це не спростовується матеріалами справи, про належність спадкодавцю земельної ділянки, щодо визнання права власності на яку в порядку спадкування за законом представником позивача заявлено нову вимогу, позивачу стало відомо вже після закриття підготовчого провадження у даній справі.
З врахуванням викладеного, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку подання до суду представником позивача заяви про зміну предмету позову поважними та поновити такий строк.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти заяву представника позивача про зміну предмету позову до розгляду та подальший розгляд даної цивільної справи проводити з урахуванням цієї заяви.
Керуючись ст.12, 43, 49, 223, 247, 260, 261 ЦПК України,
Поновити позивачу ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Геріх Наталії Анатоліїні строк подачі до суду заяви про зміну предмету позову.
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Наталії Анатоліївни від 19 грудня 2024 року про зміну предмету позову до розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Наталії Анатоліївни від 19 грудня 2024 року про зміну предмету позову.
Судове засідання у справі відкласти на 15 годину 30 хвилин 04 лютого 2025 року.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Роз'яснити відповідачу, що він має право протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви представника позивача про зміну предмету позову і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою сторінки http://court.gov.ua/.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий Т.В. Ігнатенко