Справа № 191/173/25
Провадження № 1-кс/191/28/25
13 січня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біляївка Одеської області, громадянина України, який одружений, має неповну середню освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , являється військовослужбовцем військової служби за контрактом в посаді стрільця другого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимий: 16.05.2022 р. Біляївським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 ч. 2 ст. 197-1, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 05.06.2024 на підставі ухвали суду Малиновського районного суду м. Одеси від 27.05.2024 р. умовно-достроково звільнений для проходження військової служби за контрактом, невідбутий термін становить 1 рік 11 місяців 19 днів,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року,
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041390000034 від 10.01.2025 року, яке відповідає вимогам ст. 177, 184 КПК України, надійшло 13.01.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Від отримання клопотання підозрюваний ОСОБА_5 відмовився 11.01.2025 року у присутності понятих та захисника.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України за наступних обставин.
Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді стрільця другого стрілецького спеціалізованого відділення третього стрілецького спеціалізованого взводу першої стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з серпня 2024 року (точний час під час досудового розслідування не встановлено) проживав спільним побутом з ОСОБА_7 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 .
21.12.2024 р. близько 22:00 год. ОСОБА_5 знаходився у вище вказаному житловому будинку разом з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей момент у ОСОБА_5 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням у тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, з використанням геніталій.
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 за зовнішніми та фізіологічними ознаками будови тіла є малолітньою особою, скориставшись її безпорадним станом в силу її віку, підійшовши до малолітньої потерпілої дістав та підніс свої геніталії до обличчя ОСОБА_8 .
Далі, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , орально проник своїм оголеним статевим органом у тіло ОСОБА_8 .
Підозра ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами: протоколами допиту свідків, заявою-дозволом на огляд, протоколом огляду предмета від 10.01.2025 року, копією свідоцтва про народження, протоколом додаткового допиту підозрюваного від 13.01.2025 року та іншими матеріалами.
Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.1527 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).
Також у клопотанні слідчий обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Вищевикладені обставини та доводи свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів може призвести до неможливості запобігання ризиків зазначених в даному клопотанні, тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Підозру, пред'явлену йому не оспорює, переховуватися від органів досудового слідства та суду наміру не має, буде жити у ОСОБА_7 .
Захисник також заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування; - незаконно впливати на потерпілих та свідків; - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи клопотання слідчого погодженого з прокурором, слідчий суддя враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.
При вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги такі обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 , хоча і являється військовослужбовцем, але фактично ухиляється від виконання своїх обов'язків, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десятих до п'ятнадцяти років, у зв'язку з чим існують ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
З огляду на викладене, застосування у даному випадку більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198 КПК України,
задовольнити клопотання слідчого.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 13 березня 2025 року включно в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», без визначення розміру застави.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали складено 17.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1