Справа № 202/19745/23
Провадження № 1-в/191/691/24
іменем України
14 січня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове подання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX-
До Синельниківського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_5 про приведення вироку стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX.
В обґрунтування подання посилається на те, що ОСОБА_4 , відбуває покарання в установі за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2024, яким він засуджений за ч.4 ст.185,71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Початок строку 24.11.2023, кінець строку 24.12.2018. Згідно вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020, ОСОБА_4 29.08.2019 вчинив крадіжку майна, вартість якого становила 400,00 грн, що на момент вчинення правопорушення не перевищувало2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи, що 09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-IX від 18.07.2024 на підставі ст. 5, ч.2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України просить звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком, яким він засуджений за ч.4 ст.185, 71 КК України у відповідності до чинного законодавства.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «СВК (№94)» за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2024, яким він засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71КК України ОСОБА_4 призначено покарання за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року, та остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. Вирок набрав законної сили 02.04.2024.
Відповідно до змісту зазначеного вироку, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, за епізодом від 27.09.2023 завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 3020,00 грн, та за епізодом від 15.11.2023 завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 27398,93 грн.
Відповідно до вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27.01.2020, ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 27.02.2020.
Відповідно до змісту зазначеного вироку ОСОБА_4 29.08.2019 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 400 гривень.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2019 встановлений на рівні 1921,00 грн., станом на 01.01.2023 встановлений на рівні 2648 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2019 році становив 960,50 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2019 року складали 1921 грн. Для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1324 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2023 року складали 2648 грн.
За вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 сума крадіжки, вчинена ОСОБА_4 , не перевищує визначений законодавством мінімум, а тому він підлягає звільненню від відбування покарання за вказаними вироками. За вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.02.2024 засуджений ОСОБА_4 не підлягає звільненню, оскільки сума крадіжки перевищує 2 розміри НМ доходів громадян станом на час вчинення.
Враховуючи, що ОСОБА_4 згідно вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020 засуджений за діяння, кримінальна караність якого усунута, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за вказаним вироком.
Керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, суд
Клопотання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2020, яким він засуджений за ч.2 ст.185,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, та вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.02.2024 за ч.4 ст.185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1