Справа № 186/1822/24
Провадження № 3/0186/29/25
в справі про адміністративне правопорушення
17 січня 2025 року м. Шахтарське.
Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м.Лисичанська, Луганської області, непрацюючої, проживаючої по АДРЕСА_1 , притягнутої по ч.2 ст.184 КУпАП,
13 жовтня 2024 року інспектором СЮП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - Біловол Н. складено протокол ВАД №181001 відносно ОСОБА_1 по ч.2 ст.184 КУпАП, згідно якого, остання не в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки відносно своєї доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: матір 12 жовтня 2024 року, приблизно о 18:33 годині, знаходилася у нетверезому стані, показуючи поганий приклад дитині, дитина знаходилася на вулиці голодна, не хотіла йти додому, що могло призвести до загрози її життю та здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 256 КУпАП, яка передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, поміж іншого, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи,при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Суд (суддя) законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
При цьому, суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частина 2 статті 184 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.184 КУпАП 02 вересня 2024 року та по ч.1 ст.184 КУпАП 15 липня 2024 року.
Копією постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/1262/24 від 20 серпня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні 26 червня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та звільнено її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення (адміністративне стягнення не накладалося).
Копією постанови Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/1581/24 від 08 листопада 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні 05 вересня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Даний протокол складено інспектором СЮП 13 жовтня 2024 року по ч.2 ст.184 КУпАП, однак на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів того, що ОСОБА_1 вчинила вказане правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, не надано (станом на 13 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було звільнено по ч.1 ст.184 КУпАП від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення).
Оскільки доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП суду не надано, справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.24,36,40,40-1, ч.2 ст.184, п.1 ч.1 ст.283-284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: С.А.Янжула.
Постанова набирає законної сили ______________________
Строк пред'явлення постанови до виконання _______________________