16.01.2025
Справа № 522/603/25
Провадження № 1-кп/522/105/25
16 січня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 10.01.2025 у кримінальному провадженні, яке внесене 30.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024163500000667, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03.10.2008 Пролетарським районним судом м. Донецька за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн;
- 24.07.2009 Апеляційним судом Донецької області за ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 років з додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна;
- 02.09.2024 Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт;
- 05.12.2024 Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 125, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, покарання не відбув,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
23.12.2024 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебував біля квартири АДРЕСА_2 , де в той же час знаходилась і потерпіла ОСОБА_4 , між якими стався словесний конфлікт, та у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Реалізуючи вказаний умисел, у той же день та час ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наблизившись до ОСОБА_4 , із застосуванням фізичної сили наніс останній два удари кулаком правої та лівої рук в область правої та лівої повік, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: синців в області лівих та правих верхніх та нижніх повік, які як окремо, так і разом мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм, відповідно до п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
10 січня 2025 року до Приморського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;
- матеріали досудового розслідування.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 23.12.2024 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебував біля квартири АДРЕСА_2 , де в той же час знаходилась і потерпіла ОСОБА_4 , між якими стався словесний конфлікт, та у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . У той же день та час ОСОБА_3 діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизившись до ОСОБА_4 , із застосуванням фізичної сили наніс останній два удари кулаком правої та лівої рук в область правої та лівої повік, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: синців в області лівих та правих верхніх та нижніх повік.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, а саме: синці в області лівих та правих верхніх та нижніх повік.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, його позиція є добровільною та не є наслідком будь якого примусу
Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується положеннями ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 має середню освіту, не працює, не одружений, має постійне місце проживання, на обліку у нарколога не перебуває, раніше судимий за злочини проти життя і здоров'я, останній раз за скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, покарання не відбув.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до ст, 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Майнову шкоду потерпілій не завдано.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, відсутності відомостей про завдану матеріальну шкоду, покарання, яке передбачено санкцією за вчинений кримінальний проступок, як і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин. Остаточне покарання ОСОБА_3 необхідно визначити за правилами ст. 71 КК України частково приєднавши невідбуту ним частину покарання у вигляді громадських робіт за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 05.12. 2024 року,
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 7, 17, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024, остаточно визначивши ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1