Справа № 522/19136/24
Провадження № 2-с/522/19/25
15 січня 2025 року cуддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних нарахувань та 3 % річних,-
12 листопада 2024 Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8876,18 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 870,92 гривень, 3 % річних у розмірі 356,40 гривень, а також витрат по оплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.
До суду 29.11.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вказаного судового наказу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2024 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 12.11.2024 Приморським районним судом м. Одеси, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8876,18 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 870,92 гривень, 3 % річних у розмірі 356,40 гривень, а також витрат по оплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень - повернуто заявнику без розгляду.
09.12.2024 на адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла повторна заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, у якій заявник просить суд поновити пропущений строк подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ у зв'язку з тим, що вважає, що станом на 01.11.2024 і по теперішній час не має заборгованості за спожиту електроенергію, та вважає вимоги стягувача помилковими і необґрунтованими.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Приписами ч. ч. 2 - 5 ст. 170 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про скасування судового наказу, зокрема згідно п.1 ч. 5 цієї ж статті, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До заяви про скасування судового наказу заявником долучена квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 13 від 09.12.2024 на суму 151,40 гривень, сплачених за наступними реквізитами: отримувач: ГУК У М. КИЄВІ/М. КИЇВ/22030106; код отримувача: 37993783; UA908999980313111256000026001.
Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. При перевірці інформації щодо підтвердження сплати судового збору за реквізитами, вказаними у квитанції № 13 від 09.12.2024 та факту зарахування судового збору до Державного бюджету виявлено, що факт надходження судового збору у справі № 522/19136/24 не підтверджується.
При цьому, що платiжними реквiзити для перерахування судового збору в гривнях при поданні позовних заяв (заяв) до Приморського районного суду м. Одеси є наступні:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних
осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо
значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової
картки платника податків - фізичної особи (завжди має
10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України,
в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за
позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача),
Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 (справа № 754/9573/13-ц; провадження № 61-16677св19) зазначив, що Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 609/538/19 (провадження № 61-14017св20) зазначено: «Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18 та від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18».
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
За вказаних обставин заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних нарахувань та 3 % річних слід повернути без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 170, 258-261, 352-355 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних нарахувань та 3 % річних - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Cуддя Юлія ЧОРНУХА