Справа № 521/13648/24
Провадження № 2-о/521/72/25
про залишення заяви без розгляду
16 січня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси
у складі головуючого судді - Ганошенко С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одеська міська рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одеська міська рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року заява залишена без руху.
24.09.2024 року представник заявниці - адвокат Івченко В.Б. надав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.09.2024 року прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи суддею Малиновського районного суду м. Одеси Ганошенком С.А.
29.11.2024 року від Міністерство оборони України надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, з підстав, що наявний спір, що фактично унеможливлює її розгляду в порядку окремого провадження, а лише в позовному провадженні (а.с. 159-161).
У судове засідання 16.01.2025 року з'явилась представник заінтересованої особи - Одеської міської ради.
Заявниця та її представник до суду не з'явилися, повідомлені належним чином, клопотань про відкладення суду не надали.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про залишення заяви про встановлення факту без розгляду, оскільки вбачається наявність спору про право.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Такі ж висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19).
З урахуванням наведеного можна констатувати, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК Україна).
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Звертаючись до суду з заявою ОСОБА_1 просила встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з грудня 2018 року по 06.07.2024 року по день зникнення безвісти з особливих обставин.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 188/нст від 03.07.2024 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 прибув з ВЧ НОМЕР_2 та призначений на посаду кулеметника (а.с. 14).
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 203/нст від 18.07.2024 року солдат ОСОБА_2 зник безвісти з 06.07.2024 року (а.с. 16)
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, за відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа № 522/10696/17, провадження № 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа № 477/284/16-ц, провадження № 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа № 643/14985/18-ц).
Також слід зазначити, що відомості щодо інших членів сім'ї ОСОБА_2 заявниця не надала.
У зв'язку із викладеним вбачається спір про право на спадкування, оскільки метою встановлення зазначеного факту є реалізація права щодо тримання грошових виплат військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Згідно положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 Провадження № 14-567цс18 встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
У зв'язку з тим, що під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясувалось, що має місце спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одеська міська рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу без розгляду і роз'яснює заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 4-8, 12, 13, 43, 49, 76-81, 89, 95, 247, 258-261, 263, 268, 293, 294, 315-319, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Одеська міська рада, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із заявою у позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 16.01.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО