Справа № 491/410/24
13 січня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої у справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
за участю сторін по справі:
захисника - Опалько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надані, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП,
З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2024 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_1 в с. Жеребкове, вул. Залізнична, Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «Mazda 323», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №771 від 11 травня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 травня 2024 року серії ААД №477582 за ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, однак з'явилася його захисник - адвокат Опалько О.М., який діє на підставі ордеру серії ВН №1378127 від 18 червня 2024 року та договору про надання правової допомоги від 18 червня 2024 року, який в судовому засіданні пояснив, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки працівником поліції порушено порядок проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння. Так, згідно доданого до протоколу відеозапису автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинився біля переїзду, позаду зупинився автомобіль працівників поліції. Після цього працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що ним порушено правила зупинки. При цьому матеріали за дане правопорушення не складалися. В подальшому працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використання приладу «Drager», на що ОСОБА_1 погодився. Здійснено пробу №770 щодо наявності у приладі алкоголю, після чого за пробою №771 здійснено тест на вказаному газоаналізаторі, однак через те, що прилад не показав результату тесту, працівник поліції провів повторний огляд, однак цю пробу зазначив як проба №771, після чого результат склав 1,43%0. Після цього на 20 хвилині 05 хвилині 58 секунді відеозапис зупинився. ОСОБА_1 перед проходженням огляду на стан алкогольного сп'яніння не роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст.268 КУпАП, відсутнє відео складання протоколу, з'ясування згоди чи незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки, та в разі незгоди водія, роз'яснення водію його права на проходження такого огляду в медичному закладі. В акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутній підпис ОСОБА_1 , а також відсутні відомості про його відмову від підписання акту.
Також захисник Бургели В.А. 13 січня 2025 року на електронну пошту суду подав письмові пояснення та клопотання про закриття провадження у справі, а також клопотання про закриття провадження у справі в паперовому вигляді надав суду під час судового засідання та до клопотання додав копії постанов Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, 04 березня 2024 року, 22 жовтня 2024 року щодо практики розгляду апеляційних скарг на постанови судів першої інстанції про накладення стягнення за ст.130 КУпАП.
Вивченням письмових пояснень захисника та клопотання про закриття провадження у справі встановлено, що зазначені в них доводи відповідають поясненням захисника в судовому засіданні.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.130 ч.1 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Опалько О.М., оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлені наступні обставини, з яких вбачаються підстави для закриття провадження у вказаній справі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №477582 від 11 травня 2024 року вбачається, що 11 травня 2024 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_1 в с. Жеребкове, вул. Залізнична, Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «Mazda 323», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №771 від 11 травня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
До протоколу додано результат тесту з використанням приладу «Alcotest 6820 Drager» №771 від 11 травня 2024 року, згідно якого 11 травня 2024 року о 20 годині 00 хвилини проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та результат тесту склав 1,43%0.
До протоколу додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відсутній підпис ОСОБА_1 .. Так відсутні відомості щодо його відмови від підписання даного акту.
Відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В ході розгляду справи було задоволено клопотання захисника від 05 вересня 2024 року та постановою суду від 05 вересня 2024 року у Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області було витребувано: файл відеозапису з нагрудної камери №000085 за 11 травня 2024 року за період часу з 19 години 40 хвилин до 20 години 10 хвилин; сертифікат повірки приладу «Alcotest Drager 6820» та документи, що дозволяють його застосування (МОЗ та Держспоживстандарт); а також викликано в судове засідання інспектора з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Колонтай Максима Леонідовича.
На виконання вимог постанови суду від 05 вересня 2024 року до суду від начальника Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшла копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 ОМ 2064 083 23 від 28 листопада 2023 року, чинне до 28 листопада 2024 року, відповідно до якого газоаналізатор «Alcotest Drager 6820», заводський номер - ARLJ-0459, відповідає вимогам ДСТУ 8950-2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі; лист №66.3.1-4760 від 16 серпня 2024 року, відповідно до якого згідно наказу МВС від 18 грудня 2018 року №1026 строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. У зв'язку з тим, що адміністративне правопорушення було скоєно ОСОБА_1 11 травня 2024 року, відеозапис знищено.
Інспектор з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Колонтай М.Л. на виклик суду не з'явився, однак подав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що просить провести розгляд без його участі у зв'язку зазначеними обставинами, а саме, хвороби малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Захисник в судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_4 та за результатами розгляду справи прийняти судом відповідне рішення.
В судовому засіданні було переглянуто відеозапис, який міститься в матеріалах справи та надійшов до суду разом з матеріалами справи. З вказаного запису вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі почали рух позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .. В подальшому ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобіля біля залізничного переїзду. Працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 та повідомили його, що він порушив правила дорожнього руху, а саме, здійснив зупинку транспортного засобу за знаком «STOP». В подальшому під час перевірки документів працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що від нього є запах алкоголю, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager». ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки, після чого працівник поліції підготував прилад «Drager» для проведення тесту. Перед початком тесту працівник поліції здійснив контрольний тест з метою перевірки приладу на вміст в ньому алкоголю та за результатами контрольного тесту на дисплеї приладу «Drager» з'явилося повідомлення «Алкоголю немає» та працівник поліції зазначив, що це була проба №770, та зазначив, що пробою №771 буде огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 здійснив видих повітря у встановлений у прилад «Drager» мундштук, після чого було чутно характерний звук, який означає початок вимірювання алкоголю у видихуваному повітрі та на дисплеї приладу «Drager» з'явилося повідомлення «Йде аналіз». Через певний проміжок часу на дисплеї приладу з'явилося повідомлення «Видих перервано». Працівник поліції, не змінивши мундштук, не провівши повторну перевірку приладу на наявність в ньому алкоголю, надав прилад ОСОБА_1 для повторного тесту за тим самим номером проби, після чого ОСОБА_1 здійснив повторно видих у прилад через той самий мундштук та результат тесту склав 1,43%0. Після цього працівник поліції повідомив, що відеозапис призупиняється для подальшого складання матеріалів. З відеозапису встановлено, що працівником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, не роз'яснено належним чином та в повному обсязі порядок огляду на стан сп'яніння, а саме, не роз'яснено право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі в разі незгоди ОСОБА_1 з результатом огляду на місці або відмову від його проходження та наслідки цього, тощо.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції визначено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як було зазначено вище, працівником поліції не було належним чином та в повному обсязі роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також йому не роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП.
Відповідно до п.4 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Відповідно до вимог п.5 Розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином встановлено, що працівниками поліції допущено порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що виразилось у перериванні відеозйомки під час виконання службових обов'язків, тобто, в даному випадку, з моменту початку фіксації правопорушення, яке на думку працівника поліції було вчинено ОСОБА_1 , та до закінчення оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Зазначені обставини в сукупності вбачають наявність підстав вважати недійсним огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він проведений з порушенням норм чинного законодавства України, якими визначений порядок проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а відтак матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, а тому провадження у справі має бути закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130 ч.1, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 11 травня 2024 року серії ААД №477582, за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надані, мешканцем АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2025 року.
Суддя: Надєр Л.М.
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20___ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців "__"_________20___ року.