КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/72/25
Провадження № 2/488/779/25
Іменем України
16.01.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та імені неповнолітньої ОСОБА_4 , до Миколаївської міської ради про визнання наймачем та визнання права користування житловим приміщенням,
14.01.2025 року позивачі звернулися до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради про визнання наймачем та визнання права користування житловим приміщенням, в якій просили суд визнати наймачами та визнати право користування за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 кімнатами № 910-911 у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.6.2023 № 3200-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України, а саме п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 цього Кодексу, зокрема, повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, вказаним вимогам дана позовна заява відповідає не в повній мірі.
Так, у поданій позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно визначених учасників справи, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
За наслідком чого позивачу необхідно вказати у позовній заяві чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку відносно учасників справи.
Поданий позов не містить застережень та відомостей, передбачених в п.п. 6-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.3). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, документи надані позивачем до позовної заяви не завірені належним чином, як це передбачено ч. 4 ст. 95 ЦПК України.
Окрім цього, частина 4 ст. 177 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позову фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що є військовослужбовцем та вважає, що подання даного позову пов'язано із захистом його житлових прав, а тому переконаний, що звільнений від сплати судового збору однак, не зазначає яка саме підстава (норму закону) надає йому відвідне право.
Проте, з такою думкою позивача суд не може погодитися через таке.
Пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях також звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України “Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання наймачем та/або визнання права користування житловим приміщенням чи виключали б таку позовну заяву з об'єктів оплати судовим збором.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду заявлено вимоги визнання його самого та членів його родини наймачами кімнат гуртожитку, на одну з яких втрачений документ, який надавав останнім право на заселення та неможливістю його відновлення у позасудовому порядку. Тобто заявлені вимоги немайнового характеру, з яких, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.
При цьому, позивачем до позовної заяви додано копію довідки Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про те, що штаб-сержант за призовом ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , а також копію Військового квитка серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний за мобілізацією.
Пункт 12 та 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір» мають відсильний характер і не містять вичерпного переліку таких відносин, а отже, предмет та підстави позову мають враховуватися судом.
Суд також перевіряє чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Сама собою наявність статусу учасника бойових дій або перебування особи на військовій службі не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Наявність права не забезпечує його безумовну дію.
Аналогійні висновки містяться у постанова Верховного Суду у справах № 380/1139/23 (рішення від 05.09.2023), № 320/14700/21 (11.12.2023), №560/4971/21 (16.02.2022).
Систематизуючи недоліки, задля їх уникнення можна виокремити, що при використанні законного права на пільгу щодо сплати судового збору варто звернути увагу на:
- надання доказів наявності такого права (це може бути посвідчення, довідка, заява);
- обґрунтування належності предмета і підстави спору.
Оскільки предметом позову ОСОБА_1 є визнання позивача та членів його родини наймачами кімнат у гуртожитку та визнання права користування такими кімнатами, в одній з яких він проживає з 14.05.2004 року, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом військовослужбовця, то судовий збір за подання даної позовної заяви про визнання наймачем та визнання права користування житловим приміщенням підлягає сплаті.
За такого, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру позивачам необхідно сплатити судовий збір за ставкою судового збору, яка складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 року становить 1211,20 грн., про що надати суду відповідний платіжний документ.
Сукупність вказаних вище недоліків позову не надає підстав вважати їх лише формальними недоліками, які можуть бути усунуті в ході розгляду справи.
Вказані недоліки є перешкодою для відкриття провадження у даній справі без їх належного усунення.
Враховуючи зазначене, доходжу висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, про що невідкладно повідомити позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 14, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та імені неповнолітньої ОСОБА_4 , до Миколаївської міської ради про визнання наймачем та визнання права користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання ним копії ухвали та роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Я.А. Чернявська