Справа № 462/4127/24 Головуючий у 1 інстанції: Боровкова Д.О.
Провадження № 22-ц/811/2259/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
16 січня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути із Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 55595 грн. 44 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить автомобіль марки «Chevrolet Captiva», 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
16 червня 2023 року на вул. Авіаційній у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), а саме: вказаний автомобіль в'їхав в яму, залиту водою, внаслідок чого отримав механічні пошкодження.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2023 року ОСОБА_2 - начальника відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, за те, що він, будучи посадовою особою відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відповідальною за експлуатаційний стан, 16 червня 2023 року о 15:38 год. у м. Львові на вул. Авіаційна, 7А, порушив правила, норми і стандарти, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утримані вулиці, які передбачені п.5.2.1 ДСТУ 3587:2022, та допустив неналежне облаштування водовідвідного лотка довжиною 60 м, шириною 0,8 м, висотою 0,4 м, а також не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №66 від 26.06.2023 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в ДТП 16.06.2023 року, в цінах на момент його огляду 19.06.2023 року, становить 55595 грн. 44 коп.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто із Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 55595 грн. 44 коп. майнової шкоди, 1211 грн. 20 коп. судового збору та 5000 грн. витрат на залучення експерта. Всього стягнуто - 61806 грн. 64 коп.
Рішення суду оскаржив відповідач Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач вважає недоведеним розмір завданої майнової шкоди.
На переконання відповідача, висновок судової автотоварознавчої експертизи №66, згідно договору №19 від 19.06.2023 року, не є належним доказом, оскільки під час проведення оцінки вартості збитку ТЗ не було повідомлено та викликано представника Залізничної районної адміністрації, також у висновку не вказано, що саме цей висновок складено за наслідками ДТП, яка сталась 16.06.2023 року на вул. Авіаційній, 7А у м. Львові.
Крім того, зауважує, що згідно з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі №902/320/17, саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювачів шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач, в свою чергу, повинен довести, що в його діях (діях його працівника) немає вини у заподіянні шкоди.
Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд не врахував доводи відповідача щодо недоведеності вини його працівника, оскільки постановою у справі №462/7057/23, на яку покликається позивач, закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.4 ст.140 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Додає, що пункт 7 частини 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За позицією відповідача, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття провадження свідчить про порушення прав людини на справедливий суд, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наголошує, що за правилами статті 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини, а тому постанова Залізничного районного суду м. Львова у справі №462/7057/23 не може слугувати беззаперечним доказом наявності обов'язку у відповідача відшкодувати шкоду.
13 серпня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує доводи та вимоги апелянта і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.01.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 16.01.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Chevrolet Captiva», 2013 року виписку, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2023 року у справі №462/7057/23, яка в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - начальника відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, за ч.4 ст.140 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням на момент надходження до суду та розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення (а.с.5-6).
Відповідно до вказаної постанови суду, ОСОБА_2 , будучи посадовою особою відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відповідальною за експлуатаційний стан, 16 червня 2023 року о 15:38 год. у м. Львові на вул. Авіаційна, 7А, порушив правила, норми і стандарти, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні вулиці, які передбачені п.5.2.1 ДСТУ 3587:2022, та допустив неналежне облаштування водовідвідного лотка довжиною 60 м, шириною 0,8 м, висотою 0,4 м, а також не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП.
У мотивувальній частині постанови від 27 жовтня 2023 року судом зазначено, що вина ОСОБА_2 у скоєному правопорушенні стверджується зібраними матеріалами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №453587, схемою місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та письмовими поясненнями потерпілого, долученими до матеріалів справи, рапортом поліцейського, посадовою інструкцією особи, відносно якої складено протокол, копіями фотознімків з місця пригоди та показаннями у суді потерпілого ОСОБА_3 .
Водночас, згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, таке було вчинено 16 червня 2023 року. Матеріали справи надійшли на розгляд Залізничного районного суду м Львова 15 вересня 2023 року.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
За таких обставин, суд виходив із того, що на момент розгляду справи минув строк притягнення особи, на яку було складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому провадження у справі закрито.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, факт вчинення ОСОБА_2 - посадовою особою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відповідальною за експлуатаційний стан доріг, вказаного правопорушення, що призвело до пошкодження належного позивачу транспортного засобу, та вина посадової особи відповідача у вчиненому підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки провадження у справі закрито з нереабілітуючих підстав, тому в силу вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, не потребують доказуванню в даній справі.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №66 від 26.06.2023 року (а.с.8-15), вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження в ДТП 16.06.2023 року, в цінах на момент його огляду 19.06.2023 року, становить 55595 грн. 44 коп.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди, необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов'язковим для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (див. постанову Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі №902/320/17).
Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Цим Законом передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги», управління автомобільними дорогами загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 цього Закону у відповідній редакції).
Відповідно до пункту 3 статті13 Закону України «Про автомобільні дороги», орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про дорожній рух», власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Підпунктами 13, 14 пункту 4 «Повноваження районної адміністрації» Розділу VI «Повноваження виконавчих органів, які підпорядковані заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 (далі -Положення), передбачено, що до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою, організація капітального, поточного ремонтів доріг, вулиць і тротуарів, влаштування громадських просторів та інших об'єктів благоустрою.
Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 затверджено Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади, якими передбачено таке: 8.1.4. Роботи з експлуатаційного утримання вулиць, доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за ними для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів вулиць і споруд в різні періоди року утримання їх в експлуатаційному стані згідно з Державним стандартом України (ДСТУ 3587-97) та технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг (КТ 204 України 01-94).
За змістом пункту пунктів 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
Отже, у розумінні наведених вище положень, у разі заподіяння власникам або користувачам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Орган місцевого самоврядування щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.
Таким чином, колегія суддів приймає до уваги те, що здійснювати щорічне проведення ремонтних робіт на утримання вищевказаної вулично-дорожньої мережі власник комунального майна в особі Львівської міської ради, уповноважив саме Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, відповідно до ухвали Львівської міської ради від 08.07.2021 року №1081.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що причиною ДТП, яка мала місце 16.06.2023 року по вул. Авіаційна, 7А у м. Львові, стало неналежне облаштування водовідвідного лотка довжиною 60 м., шириною 0,8 м., висотою 0,4 м., а також невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , належного позивачу.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка закріплена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду лише якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
Відповідачем не надано належних доказів щодо відсутності його вини у заподіянні шкоди позивачу пошкодженням транспортного засобу внаслідок вказаної ДТП, тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про покладення саме на відповідача обов'язку відшкодувати завдану шкоду.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що наданий позивачем висновок експертизи №66 не може бути належним доказом на підтвердження розміру завданої шкоди, оскільки відповідачем на спростування визначеного експертом розміру матеріального збитку не було надано жодних інших доказів і відповідач з клопотанням про призначення експертизи до суду першої інстанції не звертався.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, надавши належну оцінку дослідженим доказам, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 січня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич