Єдиний унікальний №331/6668/24 Головуючий в 1 інст. Стратій Є.В.
Провадження №33/807/237/25 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
03 січня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про відновлення втраченого провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (ЄУН 310/12154/21),
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.287 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.284 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Отже, із системного аналізу зазначених вище норм убачається, що оскарженню у апеляційному порядку підлягають лише постанови, якими закінчується розгляд справи по суті.
Викладене узгоджується із рішенням Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України.
Конституційний суд України у вказаному раніше зазначив, що положення ч.2 ст.294 КУпАП необхідно розуміти так, що у апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього кодексу, про закриття справи.
Разом з цим, Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульоване питання як має діяти суд, коли апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не може бути оскаржене в апеляційному порядку.
В свою чергу, відповідно до вимог ч.2 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у своїй прецедентній практиці, в т.ч. у рішеннях в справах "Енгель та інші проти Нідерландів" ("EngelandOthers v. the. Netherlands", 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), "Озтюрк проти Німеччини" ("Ozturk v. Germany", 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), "Лутц проти Німеччини" ("Lutzv. Germany", 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття "кримінальний" автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Виходячи з аналізу практики Суду, якщо у справах про адміністративні правопорушення суд (або суддя) приходить до висновку про необхідність застосування аналогії права, то доцільно керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства.
Так, за змістом п.4 ч.3 ст.399 КПК України, не може бути відкрито провадження за апеляційною скаргою, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , яка подана на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2024 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (ЄУН 310/12154/21), підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст.284,287,294 КУпАП України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.399 КПК України, рішенням Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02 грудня 2024 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (ЄУН 310/12154/21), повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 331/6668/24