Провадження № 22-ц/803/1436/25 Справа № 203/3031/24 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
16 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,
суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,
за участі секретаря судового засідання -Драгомерецької А.О.
Учасники справи:
Позивач: Стівен Хорі,
Особа, яка звертається до суду в інтересах позивача: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
Відповідач: ОСОБА_1 ,
Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради
розглянув відкрито в залі судових засідань апеляційного суду в м. Дніпро справу що виникла з сімейних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в інтересах громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024року про передачу справи на розгляд іншого суду, головуючий у суді першої інстанції Колесніченко О.В., -
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2024року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося в суд з позовом в інтересах громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконним переміщення та подальшого утримання останньою на території України малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання ОСОБА_1 повернути малолітню дитину до місця постійного проживання в Швейцарську Конфедерацію за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 10 днів з дати отримання рішення суду, а у разі відмови відповідача повернути малолітню дитину - відібрати дитину і передати батьку ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024року справу передано за підсудністю на розгляд до Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Суд першої інстанції виходив з того, що малолітня дитина позивача не має зареєстрованого місця проживання в Україні і не проживає разом з матір'ю за зареєстрованим місцем проживання матері, а перебуває і фактично мешкає у будинку баби - ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_1 в с. Саксаганське на території Божедарівської територіальної громади Кам'янського району Дніпропетровської області, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса),посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклало вимогу про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, щосуд першої інстанції неправильно застосував підпункт 2 пункту 12 Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 952 від 10 липня 2006року, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Заявник вказує, що наведена вище норма матеріального права визначає не до якого суду територіальний орган Мін'юсту має звернутися із заявою про повернення дитини, а вказує на те, який саме територіальний орган Мін'юсту має звернутися із зазначеною вище заявою.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2024року апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)залишено без руху.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2024року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в інтересах громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024року.
12 грудня 2024року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.
Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в електронному суді.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у червні 2024року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося з позовом в інтересах громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконним переміщення та подальшого утримання останньою на території України малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша вимога про зобов'язання ОСОБА_1 повернути малолітню дитину до місця постійного проживання в Швейцарську Конфедерацію за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 10 днів з дати отримання рішення суду, а у разі відмови відповідача повернути малолітню дитину- відібрати дитину і передати батьку ОСОБА_4 .
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що малолітня дитина позивача не має зареєстрованого місця проживання в Україні і не проживає разом з матір'ю за зареєстрованим місцем проживання матері, а перебуває і фактично мешкає у будинку баби - ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_1 в с. Саксаганське на території Божедарівської територіальної громади Кам'янського району Дніпропетровської області, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального закону.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підсудність -це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.
Територіальна підсудність (юрисдикція) -це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виняток із вказаного правила становлять альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).
Частиною першою статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду (частина друга статті 31 ЦПК України).
Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Судом встановлено, що у червні 2024 року позивач у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, п.2 та пп.13 п.9 Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 952 від 10 липня 2006року, пред'явив зазначений позов до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, не встановивши місця перебування в Україні дитини та відповідачки, за формальними підставами реєстрації матері дитини за адресою: АДРЕСА_2 .
В підготовчому засіданні на виконання вимог ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024року органом опіки та піклування надано висновок про недоцільність вирішення питання щодо відібрання дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у матері ОСОБА_1 та повернення до Швейцарської Конфедерації, з підстав того, що малолітня дитина не проживає на території Центрального, Чечелівського районів міста Дніпра, оскільки встановлено, що ні дитина, ні відповідачка не проживають за формальним місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними актами Служби у справа дітей Центральної адміністрації ДМР (том ІІ а.с.59-62, 66, 67).
Натомість до висновку долучено акт Служби у справах дітей Божедарівської селищної ради № 173 від 11 жовтня 2024року обстеження умов проживання у будинку АДРЕСА_3 родини у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Грушки- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том ІІ а.с.63, 64).
Отже, малолітня дитина позивача не має зареєстрованого місця проживання в Україні і не проживає разом з матір'ю за зареєстрованим місцем проживання матері, а перебуває і фактично мешкає у будинку баби - ОСОБА_5 разом з матір'ю ОСОБА_1 в с. Саксаганське Дніпропетровської області, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи відсутність доказів про зареєстроване місце проживання або перебуваннявідповідача ОСОБА_1 на території Центрального районну міста Дніпра, що відноситься до територіальної юрисдикції Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції правильно направив справу за підсудністю до Криничанського районного суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував підпункт 2 пункту 12 Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 952 від 10 липня 2006року, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм процесуального права.
Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ заявника до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд.
Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу справи на розгляд до Криничанського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в інтересах громадянина Швейцарської Конфедерації ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2024року про передачу справи на розгляд іншого суду- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 14 січня 2025року.
Судді: