Провадження № 22-ц/803/1080/25 Справа № 201/3389/21 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Доповідач - Макаров М. О.
14 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.
при секретарі - Паромовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенко Діани Володимирівни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року по справі за поданням державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Конопльова А.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, -
У вересні 2024 року державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Конопльов А.В. звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом, де заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
Вказане подання мотивоване тим, що на примусовому виконанні у Соборному ВДВС перебуває виконавче провадження №67134482 з виконання виконавчого листа виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/3389/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
26 жовтня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження.
16 листопада 2023 року державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника, відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників.
16 листопада 2023 року державним виконавцем, винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
16 листопада 2023 року винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями детальними снарядами несмертельної дії.
17 листопада 2023 року державним виконавцем зроблено виклик боржника.
17 листопада 2023 року винесено постанову про накладання штрафу.
25 березня 2024 року державним виконавцем здійснено вихід за адресом: АДРЕСА_1 ., про що складено акт виходу державного виконавця. Боржник за вказаною адресою відсутній, та зі слів сусідів не мешкає.
11 червня 2024 року стягувачем надано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/15404/15-ц від 10 лютого 2016 року про виділення частки із спільного сумісного майна подружжя на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .
22 липня 2024 року державним виконавцем для подальшого звернення до суду із заявою про звернення стягнення на майно, яке не зареєстровано в установленому законом порядку, зроблено запити про майновий стан до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.
22 липня 2024 року державним виконавцем зроблено виклик боржника.
Запити до МВС на наявність рухомого майна здійснені 27 жовтня 2021 року, 26 січня 2021 року, 02 жовтня 2023 року, 15 листопада 2023 року, 16 березня 2024 року, 17 квітня 2024 року, 14 червня 2024 року.
Запит до ДФС на наявність рахунків робились 26 жовтня 2021 року, 20 січня 2022 року, 22 вересня 2023 року, 15 березня 2024 року, 30 березня 2024 року, 15 квітня 2024 року, 30 квітня 2024 року, 15 травня 2024 року, 17 червня 2024 року, 02 липня 2024 року, 18 липня 2024 року.
Платіжні інструкції на списання коштів робились 20 листопада 2023 року, 15 березня 2024 року, 26 березня 2024 року, 22 липня 2024 року.
Виконавець вказує, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
З метою перевірки майнового стану, державним виконавцем направлені запити до органів та установ що проводять реєстрацію та перереєстрацію майна. Направлено запит до Державної податкової служби України про отримання доходів боржників - фізичних осіб, та про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними та/або фізичними особами - підприємцями. Направлені запити до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи та про осіб-боржників, які отримують пенсії.
Державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, АДРЕСА_1 . Двері за вказаною адресою ніхто не відчинив, майновий стан боржника перевірити не виявилося можливим. До Соборного ВДВС м. Дніпра боржник, на виклики державного виконавця не з'являвся та пояснень стосовно відсутності не надав.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 17 листопада 2023 року винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30% (27 451,16 грн.) від суми заборгованості по аліментам.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - нерухомого майна за боржником не значиться.
Станом на 01 липня 2024 року заборгованість по несплаті аліментів становить 158 476,90 грн..
Враховуючи викладене, заявник просив застосувати до боржника ОСОБА_1 звернення на майно боржника, а саме, 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно рішення суду належить боржнику, але не зареєстрована в установленому законом порядку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року задоволено подання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Конопльова А.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та звернуте стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко Д.В. посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила ухвалу суду скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на протязі трьох років державний виконавець нічого не робив для знаходження боржника, тоді як останній з 24 квітня 2007 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Апелянт зазначає, що державним виконавцем не надано жодного доказу на підтвердження вручення боржнику постанов, які виносились держвиконавцем та які б підтвердили факт обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, апелянт вказує, що стягувач ОСОБА_2 29 березня 2021 року повторно звернулася до Новоархангельського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №201/16892/16-ц, що свідчить про її обізнаність про місце проживання боржника. Також апелянт стверджує, що ОСОБА_1 не є злісним ухилянтом від сплати аліментів, так як дізнавшись від спільних знайомих номер особистої картки ОСОБА_2 , здійснював їй грошові перекази та 03 жовтня 2024 року сплатив борг по аліментам у розмірі 50 000,00 грн..
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2016 року по справі № 201/16892/16-ц задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, в розмірі 820 грн. щомісяця, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_2 , починаючи стягнення з 01 грудня 2016р.
29 січня 2019 року постановою державного виконавця Соборного ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Шелковникової Л.В. (ВП № 53460281), за заявою стягувача, виконавчий лист № 201/16892/16-ц, виданий 03 лютого 2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , в розмірі 820 грн. щомісячно, починаючи з 01 грудня 2016 року і до досягнення нею повноліття, повернуто стягувачу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2021 року у справі № 201/3389/21 за позовом ОСОБА_2 змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2016 року по справі № 201/16892/16-ц з твердої грошової суми 820 грн. на 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення збільшеного розміру аліментів з дати набрання законної сили даним рішенням та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь матері дитини ОСОБА_2 , аліменти на утримання його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення збільшеного розміру аліментів з дати набрання законної сили даним рішенням та до досягнення дитиною повноліття.
Встановлено, що на примусовому виконанні у Соборному ВДВС перебуває виконавче провадження №67134482 з виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/3389/21.
Постановою від 26 жовтня 2021 року відкрите виконавче провадження, постановами від 16 листопада 2023 року накладено арешт на кошти і майно боржника, встановлене тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві на полювання, на користування зброєю, відомості про боржника внесені до Єдиного реєстру боржників.
Державним виконавцем зроблено запити про майновий стан до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України тощо.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 лютого 2016 року по цивільній справі № 201/15404/15-ц в порядку розподілу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 в житловому будинку літ. А-9 і складається з 1-коридора, 2-ванної кімнати, 3-туалета, 4-кухні, 5-житлової кімнати, 6-кладової, 7,8-житлові кімнати, лоджія і балкон, загальною площею 63.6 кв. м., житловою площею 43.1 кв. м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_5 , яка була придбана за договором купівлі-продажу від 20 вересня 2006 року і оформлена та зареєстрована на ОСОБА_2 ..
В порядку розподілу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - нерухомого майна за боржником не значиться.
Отже, боржником ОСОБА_1 на виконання рішення суду права власності на виділене майно не зареєстроване.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01 вересня 2024 року заборгованість по аліментам складає 144 536,90 грн., яка значно перевищує встановлений законом розмір, а тому наявні правові підставі для звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом статті 1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.
Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Застосування положень ч. 10 ст. 440 ЦПК України та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у Соборному ВДВС перебуває виконавче провадження № 67134482 з виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/3389/21.
Постановою від 12 жовтня 2021 року відкрите виконавче провадження, постановами від 16 листопада 2023 року накладено арешт на кошти і майно боржника, встановлене тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві на полювання, на користування зброєю, відомості про боржника внесені до Єдиного реєстру боржників,
Державним виконавцем зроблені запити про майновий стан до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України тощо.
У своєму поданні державний виконавець вказує, що боржник на виклики державного виконавця не з'явився, рішення про стягнення аліментів не виконує.
Колегією суддів встановлено, що з 24 квітня 2007 року боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому, державним виконавцем вся кореспонденція направлялась на іншу адресу, за якою боржник не проживав.
Вказане свідчить про те, що боржник ОСОБА_1 не знав про наявність відкритого виконавчого провадження, що в силу зазначених обставин позбавило його реальної можливості виконати рішення суду.
Більш того, колегією суддів вставлено, що ОСОБА_1 з власної ініціативи 08 травня 2024 року, 11 червня 2024 року, 10 липня 2024 року було сплачено по 3 500,0 грн., 13 серпня 2024 року 3470,00 грн., 19 серпня 2024 року 3500,00 грн., які не спростовані стягувачем ОСОБА_2 ..
З наданих апелянтом копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_1 03 жовтня 2024 року сплатив рахунок погашення заборгованості по аліментам 50 000,00 грн., 25 жовтня 2024 року - 98 115,90 грн., 01 листопада 2024 року - 2 832,90 грн. та 07 листопада 2024 року - 7000,00 грн..
Враховуючи викладене, зокрема факт неналежного повідомлення державним виконавцем боржника про наявність виконавчого провадження та відсутність належних доказів зворотього, а також враховуючи факт сплати боржником наявної заборгованості по аліментам, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення подання державного виконавця та звернення стягнення на майно боржника, оскільки надані останнім докази спростовують факт його злісного ухилення від виконання рішення. Навпаки, після ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_1 почав здійснювати дії щодо погашення виниклої заборгованості.
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення подання державного виконавця про звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала, як така, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенко Діани Володимирівни - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року - скасувати.
У задоволенні подання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Конопльова А.В., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова