Провадження № 22-ц/803/1157/25 Справа № 205/9927/23 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
15 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекменьов Денис Миколайович, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року в цивільній справі номер 205/9927/23 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
У вересні 2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - частину квартири АДРЕСА_1 .
Позивач 22 червня 2021 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті батька, приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу Куркчи Г.І. завів спадкову справу. У зв'язку із військовим вторгненням рф в Україну територія м. Маріуполя відноситься до тимчасово окупованих територій, на якій не здійснюють свою діяльність органи державної влади, а також не провадиться нотаріальна діяльність. Справи приватного нотаріуса Куркчи Г.І. з окупованої території на підконтрольну не вивезені та будь-якій нотаріальній конторі не передані, а рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №5 від 13 березня 2023 року анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_3 , у зв'язку з чим позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька.
Позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекменьов Д.М., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №205/9927/23 від 15.01.2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги наведено, що висновки суду першої інстанції є передчасними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, суперечать чинним нормам матеріального права, призводять до порушення норм процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції помилково оцінює відповідь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №42689/38748-26-23/15.1 від 07.09.2023 року та зосереджується на анулюванні свідоцтва нотаріуса як доказ порушення прав позивача. Проте, порушенням прав позивача на оформлення спадщини є відсутність доступу до архіву нотаріуса Куркчи Г.І., який не був вивезений на підконтрольну Уряду України територію. Сама по собі відсутність такого доступу до спадкової справи унеможливлює оформлення прав спадкоємця у позасудовому порядку та перешкоджає в реалізації права власності на спадкове майно, яке виникає з дня відкриття спадщини.
Діючим законодавством України не передбачена можливість заведення кількох спадкових справ щодо одного спадкодавця або передачі спадкової справи від одного нотаріуса до іншого, крім випадку встановлення факту неправильного визначення місця відкриття спадщини.
Наявність у позивача свідоцтва про смерть спадкодавця та витягу з Спадкового реєстру у своїй сукупності підтверджує належним чином, що саме за зверненням позивача була відкрита спадкова справа. Свідоцтво про смерть не містить відомостей, що воно видано повторно, а тому матеріали справи не містять відомостей про наявність інших спадкоємців або відкриття спадкової справи за зверненням інших осіб. Таким чином, суд обґрунтовує своє рішення виключно припущеннями про гіпотетичне заведення спадкової справи за заявою іншої особи з моменту смерті батька позивача кожний «умовний та не існуючий (фактично), крім самого позивача» з 2021 року спадкоємець - мав час реалізувати своє право на прийняття спадщини, однак починаючи з 2021 року не реалізував. Докази звернення інших осіб у матеріалах судової справи відсутні.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції замість відповідача висуває заперечення проти позову та ставить доводи та докази позивача під необґрунтований сумнів. Такий підхід суперечить змагальності позовного провадження й неупередженості та безсторонності суду під час розгляду справи.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року змінено та зазначено інші мотиви відмови у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Сторони та їх представники в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 145, 146, 147).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с. 57).
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 1998 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 17зв).
22 червня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької обл. Куркчи Г.І. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12зв).
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено, та станом на теперішній час воєнний стан не скасовано. Враховуючи, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року (у редакції від 17 жовтня 2022 року) Маріупольська територіальна громада віднесена до територій, які перебувають в тимчасовій окупації. Державні нотаріальні контори або приватні нотаріуси нотаріальну діяльність не здійснюють.
Рішенням ВКК нотаріату Міністерства юстиції України №5 від 13 березня 2023 року свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_3 анульовано (а.с. 13-17).
Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 березня 2023 року нотаріальна діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_3 припинена та зобов'язано передати усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса до Донецького обласного державного нотаріального архіву після закінчення дії воєнного стану та обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю на території Донецької області. Станом на 07 вересня 2023 року документи не передавалися, встановити їх місцезнаходження та стан збереження неможливо (а.с. 18).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що постановою державного виконавця серії АН №578855 від 25.07.2008 року на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , накладено арешт (а.с. 41).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що із копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі не відомо, за заявою кого саме було заведено спадкову справу, із наданих позивачем доказів неможливо встановити коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивач не надав достатніх доказів, які давали би підстави стверджувати, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, інші спадкоємці відсутні або із заявами про прийняття спадщини не зверталися, чи є особи, які після смерті ОСОБА_2 мають право на спадкування за заповітом.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Пунктами 2-4 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлюють порядок прийняття спадщини в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, і надають право спадкоємцям реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку (стаття 11-1).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 1998 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
22 червня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької обл. Куркчи Г.І. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 березня 2023 року нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Куркчи Г.І. припинена та зобов'язано передати усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса до Донецького обласного державного нотаріального архіву після закінчення дії воєнного стану та обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю на території Донецької області.
Матеріали спадкової справи до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавалися, встановити їх місцезнаходження та стан збереження неможливо, а тому позивач позбавлений можливості захистити його спадкові права у позасудовому порядку.
У постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.
Суд першої інстанції помилково у рішенні вказав про заперечення відповідачем проти задоволення позовних вимог та поставив доводи та докази позивача під необґрунтований сумнів, оскільки з тексту поданої відповідачем заяви вбачається, що Маріупольська міська рада жодним чином не оспорює право позивача на майно та не вчиняє дій, які б свідчили про невизнання такого права (а.с. 58-58зв).
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, вирішуючи питання про визнання права власності в порядку спадкування на спірну квартиру, апеляційний суд звертає увагу на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 1998 року, померлому ОСОБА_2 належить вказаної квартири.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими саме в частині визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наведені в апеляційній скарзі доводи частково заслуговують на увагу.
Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням судового рішення про часткове задоволення позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекменьов Денис Миколайович, задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка складається із 2-х кімнат, кухні, вбиральні поєднаної, коридору, вбудованої шафи, загальною площею 50,1 кв. метрів, житловою - 28,2 кв. метрів, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В інший частині - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: