П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/10308/24
Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування наказу від 12.07.2024 №586 о/с в частині, поновлення на посаді,
31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області від 12.07.2024 р. № 586 о/с в частині переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області, звільнення з посади інспектора СРПП ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області;
поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора СРПП ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області з 15 липня 2024 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для надання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .
Не погодившись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема, апелянт зазначає, що про існування оскаржуваного наказу дізнався 30 жовтня 2024 року після отримання його копії, оскільки з травня 2024 року безперервно перебував на лікуванні, на підтвердження чого надав медичні висновки про тимчасову непрацездатність.
Крім того, апелянт наголошує, що застосований судом першої інстанції спеціальний строк звернення, визначений ч.4 ст. 31 Дисциплінарного статуту не є релевантним до спірних правовідносин, оскільки встановлює 15-ти денний строк на оскарження дисциплінарного стягнення, в той час як позивач оскаржує наказ про переміщення його по службі.
Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення. Відповідач вказує на порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки копію оскаржуваного наказу направлено позивачу 12.07.2024 року за допомогою застосунку «WhatsApp».
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції визнав необґрунтованими та безпідставними доводи позивача стосовно необізнаності про порушення права та наявності об'єктивних причин, які перешкоджали дотриманню строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частино другої-третьою вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 унормовано, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру (частина перша статті 59 Закону України «Про Національну поліцію»), що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Позивач вказує, що про порушення свого права дізнався 30.10.2024.2024 року, після отримання оскаржуваного наказу на запит адвоката.
Колегія суддів зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду в визначений законом строк звернення, від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вбачає, що позивачу у застосунку WhatsApp на мобільний номер телефону НОМЕР_1 12.07.2024 року надіслано витяг з наказу ГУНП в Миколаївській області від 12.07.2024 р. № 586 о/с та повідомлено про необхідність прибути 15.07.2024 року за новим місцем служби. 15.07.2024 року направлено повідомлення про необхідність пройти ВЛК, на яке позивач відповів про свою обізнаність з даного приводу. Номер телефону НОМЕР_1 зазначений позивачем в позовній заяві, як засіб зв'язку з ним.
Отже, наведене вище вказує на обізнаність позивача про існування наказу ГУНП в Миколаївській області від 12.07.2024 р. № 586 о/с, яким його переведено на посаду інспектора відділення снайперів батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Миколаївській області з 12.07.2024 року та саме з вказаної дати позивач мав вчиняти активні дії для його оскарження.
Вказуючи на неможливість ознайомлення з оскаржуваним наказом, позивач посилається на перебування у стані тимчасової непрацездатності з 31.05.2024 року.
Досліджуючи в аспекті наведеного посилання надані позивачем листки непрацездатності, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1 перебував:
на амбулаторному лікуванні з 31.05.2024 р. по 17.06.2024 р. з діагнозом позагоспітальна правобічна пневмонія,
на стаціонарному лікуванні з 17.06.2024 р. до 02.07.2024 р. та з 03.07.2024 р. по 29.07.2024 р. на амбулаторному з діагнозом комбінований кровоточивий геморой (стан після оперативного лікування),
на амбулаторному лікуванні з 30.07.2024 р. до 20.08.2024 р. та з 21.08.2024 по 06.09.2024 р. на стаціонарному лікуванні з діагнозом ДДУХ грудного, поясничного відділу хребта в стадії загострення,
на амбулаторному лікуванні з 06.09.2024 р. по 15.09.2024 р. з діагнозом хронічний геморой, загострення,
на стаціонарному лікуванні з 16.09.2024 р. по 03.10.2024 р. з діагнозом позагоспітальна полісегментарна двобічна пневмонія, середньо важкий перебіг,
на амбулаторному лікуванні з 04.10.2024 р. по 07.10.2024 р. з діагнозом ДДУХ поширений, остеохондроз,
на стаціонарному лікуванні з 08.10.2024 р. по 23.10.2024 р.. з діагнозом гіпертонічна хвороба, ризик 3 в КНП «Доманівська ЦПМСД» ДСР Доманіська АЗПСМ.
Отже позивач більше двох місяців провів на амбулаторному лікуванні, тобто без знаходження у медичних закладах.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо критеріїв оцінки поважності пропуску звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 9901/82/19, Верховного Суду у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 815/1175/17, від 20 лютого 2020 року у справі №560/3070/19, від 26 березня 2020 року у справі № 805/2688/18-а, від 27 серпня 2021 року у справі № 520/17941/2020, від 31 серпня 2023 року у справі №340/6025/22, від 25 травня 2023 року у справі № 640/16276/21.
Правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що перебування позивача на амбулаторному лікуванні не позбавляє його можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права в установлений частиною п'ятою статті 122 КАС строк, оскільки особа має змогу діяти як самостійно, так і через представника.
Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів зауважує, що позивачем не наведено жодних доводів з приводу неможливості особисто чи через представника звернутись до суду з оскарженням наказу ГУНП в Миколаївській області від 12.07.2024 р. № 586 о/с у місячний строк, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
Судова колегія наголошує, що триваюча пасивна поведінка особи, що звернулась з позовом із пропуском строку для такого звернення, не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою трудових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 та постанові від 7 жовтня 2021 року у справі № 520/14663/2020.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Поряд з тим, суд першої інстанції вважав, що до спірних правовідносин має бути застосовано строк звернення, визначений частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції, якою передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів вважає нерелевантним застосування строків, визначених ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту до даних правовідносин, оскільки позивач оскаржує наказ ГУНП в Миколаївській області від 12.07.2024 р. № 586 о/с у частині, якою його переміщено на рівнозначну посаду у відповідності до ч. 1, 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», а не застосоване дисциплінарне стягнення.
Проте, помилкове застосування судом першої інстанції Дисциплінарного статуту не змінює вірних висновків про пропуск позивачем строку звернення, відсутності підстав для його поновлення та необхідності повернення позовної заяви.
Отже, відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення мотивувальної частини у редакції даної постанови.
Керуючись ст.ст.308,311,312,316,320,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко