П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36127/23
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 20.06.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС), в якому виклала наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №1986013- 2409-1503 від 10.05.2023 року, яким нараховано ОСОБА_1 суму земельного податку в розмірі 254895,89 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області утриматися від повторного нарахування ОСОБА_1 земельного податку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123783500:01:001:0508 на підставі витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок від 22.06.2022 року №14889.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 10.05.2023 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення №1986013-2409-1503, яким визначено ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 254895,89 грн.. З прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачка не згодна оскільки, на її думку, воно прийнято з порушенням вимог закону, в зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року позов задоволено частково наступним чином:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1986013-2409-1503 від 10.05.2023 року, яким нараховано ОСОБА_1 суму земельного податку в розмірі 254895,89 грн.;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Овідіопольській державній податковій інспекції Головного управління ДПС в Одеській області як платник земельного податку з фізичних осіб. Податок нараховується за земельну ділянку з кадастровим номером 5123783500:01:001:0508, за адресою: земельна ділянка 410, масив 23, Прилиманська сільська рада, Авангардівська ТГ, Одеський район, Одеська область, загальна площа земельної ділянки 3,3782 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Спірним податковим повідомленням-рішенням №1986013-2409-1503 від 10.05.2023 року позивачу за земельну ділянку з кадастровим номером 5123783500:01:001:0508 нараховано суму земельного податку в розмірі 254895,89 грн. на підставі даних Головного управління Держгеокадастру у Одеській області, а саме Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.06.2022 року №14889, який автоматично сформовано з Державного земельного кадастру в електронній формі, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача становить 22164859,81 грн..
Така нормативна оцінка земельної ділянки була здійснена Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області на підставі Рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».
Рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 08.07.2022 року №1271-VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Авангардівської селищної ради» встановлено: «Елементи плати за землю» встановлено ставку податку: « 03 - Землі громадської забудови (03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) - 1% від нормативної грошової оцінки».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №420/23160/21, яке набрало законної сили 16.08.2022 року, було визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».
Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №420/23160/21 було визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», то спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу неправомірно були нараховані зобов'язання з податку на землю на підставі нечинного нормативно-правового акта.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з п. 269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1 власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2 землекористувачі.
Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: 270.1.1 земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2 земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 271.1 ст.271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2 площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно п.271.2 ст.271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Статтею 277 ПК України визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Згідно з абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
У підпункті 14.1.42 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.
Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку (ст.13 Закону).
За змістом ст.18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст.20 Закону).
Відповідно до п.6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать, зокрема, надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Згідно з ч.1 ст.193-194 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, для реалізації контролюючим органом повноважень щодо адміністрування земельного податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних функцій, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213 (з наступними змінами та доповненнями) нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель.
Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
У разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен мати достовірну інформацію про нормативну грошову оцінку об'єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений вищевказаними законодавчими нормами.
Однак, визначаючи позивачу спірну суму земельного податку, відповідач керувався відомостями (даними) з Державного земельного кадастру від 22.06.2022 року №14889, згідно з якими нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки становить 22164859,81 грн. і така нормативна оцінка була здійснена Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області на підставі Рішення Овідіопольської районної ради від 11.07.2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», яке було визнано протиправним та скасовано судовим рішенням по справі №420/23160/21, яке набрало законної сили 16.08.2022 року.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки суму податкових зобов'язань, визначеного спірним податковим повідомленням рішенням, контролюючим органом було нараховано, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахованої на підставі нечинного нормативно-правового акта, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька