16 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28212/24
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 щодо відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 420/28212/24
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині нарахування складових грошового забезпечення ОСОБА_1 в період її служби з 01.01.2020 по 08.11.2021 з порушенням чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати всі передбачені законом щомісячні основні та додаткові складові грошового забезпечення, а також всі одноразові додаткові грошові виплати, що виплачувалися ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно, із застосуванням для розрахунків її посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та виплатити на її користь невиплачену різницю всіх складових грошового забезпечення та одноразових додаткових грошових виплат за вказаний період;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати всі передбачені законом щомісячні основні та додаткові складові грошового забезпечення, а також всі одноразові додаткові грошові виплати, що виплачувалися ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 08.11.2021 включно, із застосуванням для розрахунків її посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 та виплатити на її користь невиплачену різницю всіх складових грошового забезпечення та одноразових додаткових грошових виплат за вказаний період.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року у справі №420/28212/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 08.11.2021 грошового забезпечення та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 08.11.2021 грошового забезпечення та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 (2102грн.), Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 (2270грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі №420/28212/24 - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1453 грн. 44 коп.
15.01.2025 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про відстрочення строку сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування означеного звернення скаржник вказує про відсутність будь-яких видів фінансування та отримання доходів з огляду на що військова частина фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір через відсутність на своїх рахунках коштів.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як слідує зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу викладених норм слідує, що підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони. При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання про відстрочення сплати судового збору уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За наслідками дослідження клопотання військової частини установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а також про тяжкий майновий стан.
Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
За наслідками дослідження клопотання військової частини з доданими до нього документами, суддя-доповідач зазначає, що суб'єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання військової частини щодо відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 420/28212/24 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, з метою надання скаржнику можливості ознайомитися зі змістом даного судового рішення та все ж таки виконати вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, суддя-доповідач уважає за доцільне продовжити відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Керуючись ст. 118, 121, 292, 294, 298, 321 суддя-доповідач
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року у справі №420/28212/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій