Справа № 420/21232/24
15 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 04.07.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення про відмову в частині призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій № 15605000741 від 06.01.2023 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи зарахування на посаду медичної сестри травмпункту Приймального відділення (наказ №7 від 25 жовтня 198) з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 7- 1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 IV грошову допомогу, яка не підлягає оподаткування, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою 09 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг пенсійного віку та вийшов на пенсію за віком. Однак при визначенні страхового стажу та розрахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не врахувало період роботи позивача, а саме: з 03 жовтня 1984 року по 01 липня 1996 року на посаді чергової медсестри травмпункту приймального відділення, що підтверджується наказом № 74 §36 від 25 жовтня 1984 року. З 08 травня 1984 року позивач був зарахований на посаду санітара травмпункту приймального відділення, що підтверджується наказом № 21 від 10 травня 1984 року. З 03 жовтня 1984 року був переведений з посади санітара приймального відділення на посаду чергової медсестри травмпункту приймального відділення, та в період з 3 жовтня 1984 року по 28 червня 1996 року працював а посаді чергової медсестри травмпункту приймального відділення, стаж роботи на цій посаді не переривався. 28 червня 1996 року позивач був звільнений за власним бажанням, що підтверджується наказом №55 від 10 червня 1996 року. Згідно наказу №60 §3 від 24 червня 1996 року позивач був прийнятий зовнішнім сумісником на 0,5 ставки лікарем-травматологом травмпункту приймального відділення з 01 липня 1996 року. Та з 01 вересня 1996 року згідно наказу № 96 §6 від 16 вересня 1996 року позивача як лікаря-травматолога травмпункту приймального відділення (зовнішній сумісник) перевели на посаду лікаря-травматолога на 1,0 ставки, як основного працівника. Однак в трудовій книжці відсутні відомості за період роботи з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року. Стаж роботи з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року підтверджується довідкою №01-83/2296 від 22.12.2022 р., яка видана «Міською клінічною лікарнею №11» та довідкою № 01-83/139 від 24.01. 2023 р. яка видана «Міською клінічною лікарнею №11». Крім того, вищезазначений стаж роботи підтверджується особовою карткою № 29, типова форма № П-2, а також наказами про прийняття на роботу. 28 грудня 2022 року, позивач звернувся до відповідача із заявою, щодо перерахунку пенсії відповідно п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначення виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсії, як це передбачено пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 156050007441 від 06.01.2023 р., відмовлено в частинні призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою №01-83/2296 від 22.12.2022 р., яка надана «Міською клінічною лікарнею №11». Відповідач протиправно не врахував довідку №01-83/2296 від 22 грудня 2022 року як документ, який підтверджує період роботи з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року, яка була надана Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської Ради. Головним спеціалістом відділу контрольно- перевірочної роботи №110 управління контрольно-перевірочної роботи Головне управління ПФУ в Одеській області Ільченко Еллою Миколаївною, 06 січня 2023 року було складено акт за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії. Перевіркою встановлено, що з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 рік, позивач працював в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №11». В висновку даного акту зазначено, що перевірено первинні документи, які знаходяться на зберіганні в даній установі. Відповідач безпідставно не врахував до стажу роботи позивача період з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 рік, який дає право на призначення грошової допомоги. Вважаючи рішення відповідача № 156050007441 від 06.01.2023 р. протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 23.07.2024 року (Вхід. № ЕС/30371/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що з доводами, викладеними позивачем у позовній заяві, Головне управління не погоджується, оскільки вони не містять правового обґрунтування, а наведені доводи правильність дій Головного управління не спростовують, оскільки ґрунтуються на його власному довільному трактуванні норм права.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управління та отримує пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач 28.12.2022 звернувся до Головного управління із заявою № 10812 щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058. Грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Страховий стаж позивача становить 39 рік 06 місяців 10 днів. Спеціальний стаж роботи позивача становить 0 років 0 місяців 0 днів. Головним управлінням прийнято рішення № 156050007441 від 06.01.2023 про відмову в призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Закону № 1058. У зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою № 01-83/2296 від 22.12.2022, яка надана «Міською клінічною лікарнею №11» зроблено запит щодо перевірки достовірності вищезазначеної довідки до відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після надходження акту перевірки Головним управлінням було винесено нове рішення № 156050007441 від 03.02.2023 про відмову у призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058, у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою від 24.01.2023 №01-83/139, яка видана КНП «Міська клінічна лікарня №11». Уразі винесення наступного рішення, попереднє рішення автоматично скасовується. Отже, рішення Головного управління № 156050007441 від 06.01.2023 взагалі не повинно бути предметом спору по даній судовій справі, оскільки Головним управлінням було винесено нове рішення № 156050007441 від 03.02.2023 про відмову у призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.09.2020 року отримував пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» що підтверджується рішенням Суворовського об'єднаного управління ПФУ в м. Одеса № 156050007441 від 21.09.2020 року. Страховий стаж позивача (неповний) визначено 32 роки 01 місяць 21 день.
За заявою позивача від 28.10.2020 року №7368 та доданих до заяви документів: довідки комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради №01-83/1096 від 23.07.2020 р., Суворовським об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі прийнято 29.10.2020 року рішення № 156050007441 про перерахунок пенсії. В рішенні визначено страховий стаж (повний) 39 років 6 місяців 9 днів. З форми РС-право вбачається, що періоди роботи позивача: з 08.05.1984 року по 28.06.1996 року - 12 років 1 місяць 21 день та з 01.07.1996 року по 31.12.2003 року - 7 років 6 місяців, зараховані позивачу до страхового стажу.
Отже спірний період з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року врахований позивачу до страхового стажу, що підтверджено рішенням № 156050007441 від 29.10.2020 року.
28.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі 10 місячних пенсій.
Заява ОСОБА_1 зареєстрована відповідачем 28.12.2022 року за №10812. В додаток до заяви надано позивачем документи комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради: довідку № 01-83/2296 від 22.12.2022 року та особову карточку № 29 форми П-2, витяг з наказу № 74 від 25.10.1984 «Про переведення».
Рішенням Суворовського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 156050007441 від 02.01.2023 року змінено страховий стаж позивача 41 рік 7 місяців 9 днів.
З форми РС-право, яка сформована до рішення Суворовського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 156050007441 від 02.01.2023 року вбачається, що періоди роботи позивача: з 08.05.1984 року по 28.06.1996 року - 12 років 1 місяць 21 день та з 01.07.1996 року по 31.12.2003 року - 7 років 6 місяців, враховані позивачу до страхового стажу.
Отже спірний період з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року залишився врахованим позивачу до страхового стажу, що підтверджено рішенням № 156050007441 від 02.01.2023 року.
З відомостей по спеціальному стажу ОСОБА_1 , вбачається обліковування
позивачу спеціального стажу за кодом - ЗПЗ055Е2, в період з 01.01.2001 по 30.09.2022 року, що становить 21 рік 9 місяців.
Згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, з 05.11.1991 року по коду обліку спеціального стажу ЗПЗ055Е2 визначено «Працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянувши заяву ОСОБА_1 № 10812 від 28.12.2022 щодо перерахунку пенсії відповідно пункту 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункт 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення», рішенням №156050007441 від 06.01.2022 р. відмовлено у частині призначення одноразової грошової допомоги (а.с. 15).
В рішенні №156050007441 від 06.01.2022 з посиланням на пункт 7-1 розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV, ст. 44 Закону та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, зазначено, що у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою № 01-83/2296 від 22.12.2022, яка надана "Міською клінічною лікарнею №11" зроблено запит щодо перевірки достовірності вищезазначеної довідки до відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після надходження акту перевірки перерахунок призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій буде додатково переглянуто.
Головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 10 управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Одеській області Ільченко Е.М. проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 22.12.2022 № 01-83/2296 на ім'я ОСОБА_1 виданої КНП «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради. За результатами проведеної перевірки складено 23.01.2023 року Акт №1560-1602/1-543 де у висновку зазначено: «Перевірено первинні документи, які знаходяться на збереженні в даній установі. Рекомендовано надати нову довідку». Також зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено, з посиланням на накази, що ОСОБА_1 : з 08.05.1984 - травмпункт - санітар; з 03.10.1984 травмпункт - медсестра; з 01.07.1996 - травмпункт - лікар - травматолог - 0,5 ставки; з 01.09.1996 травмпункт - постійно - лікар - травматолог - 1,0 ставка; з 01.10.2021 у відділенні екстреної медичної допомоги лікар ортопед - травматолог - 1,0 ставка, на даній посаді працює по теперішній час. Заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалася.
24 січня 2023 року комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради, ОСОБА_1 видана довідка №01-83/139, яка надано позивачем до Головного управління ПФУ в Одеській області.
З форми РС-право від 03.02.2023 року сформованого відповідачем вбачається, що трудову діяльність ОСОБА_1 , як працівника закладу охорони здоров'я на посадах згідно постанови № 909, враховано періоди роботи: з 03.10.1984 по 28.06.1996; з 01.09.1996 по 31.03.1997; з 16.04.1997 по 14.07.1997; з 01.08.1997 по 14.10.1998; з 31.10.1998 по 31.10.1998; з 01.12.1998 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 30.11.2019; з 01.12.2019 по 31.12.2019; з 01.01.2020 по 31.08.2020, що становить 35 років 6 місяців 10 днів.
Відділом перерахунків пенсії № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 03.02.2023 року прийнято рішення № 156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою від 24.01.2023 № 01-83/139, яка видана КНП «Міська клінічна лікарня № 11».
Вважаючи рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій протиправним, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Положеннями ст 8 Закону України № 1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені в Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до п. 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909
Положеннями п. 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України №1058-IV станом на день її призначення.
В п. 7 Порядку №1191 зазначено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909), визначені заклади і установи охорони здоров'я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до р. 2 «Охорона здоров'я» Переліку №909 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Пунктом 2 примітки до Переліку №909 встановлено, що робота за спеціальністю зокрема, лікарі та середній медичний персонал в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Щодо рішення відповідача №156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у розмірі 10 місячних пенсій у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 24.01.2023 року №01-83/139, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 62 Закону України №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що в трудовій книжці ОСОБА_1 від 14.09.1977 р. відсутні записи про роботу позивача в період з 03.10.1984 року до 01.09.1996 року в Одеській міській клінічній лікарні № 11 (а.с.27-29).
Судом досліджено засвідчені копії наказів Одеської міської клінічної лікарні № 11:
- № 21 від 10.05.1984 р. де в параграфі 4 зазначено, що ОСОБА_1 зарахувати на посаду санітара травмпункту з 08.05.1984 року (а.с. 20);
- № 74 від 25.10.1984 р. де в параграфі 36 зазначено про переведення санітара травмпункту приймального відділення ОСОБА_1 на посаду чергової медичної сестри травмпункту з 03.10.1984 року (а.с. 17-18);
- № 55 від 10.06.1996 р. де в параграфі 5 зазначено, що ОСОБА_1 медсестру травмпункту (студента Одеського державного медичного університету) звільнити з 28.06.1996 р. за власним бажанням, у зв'язку з закінченням Одеського державного медичного університету ст. 38 КЗпП України (а.с. 21);
- № 60 від 24.06.1996 р. де в параграфі 3 зазначено, що ОСОБА_1 прийняти в порядку зовнішнього сумісництва на 0,5 ставки лікаря-травматолога з 01.07.1996 р. (а.с. 24);
- №96 від 16.09.1996 р. де в параграфі 6 зазначено, що ОСОБА_1 , лікаря-травматолога травмпункту приймального відділення (за сумісництвом) перевести з 01.09.1996 р. на постійно лікарем-травматологом травмпункту приймального відділення, на 1,0 ставку (а.с. 26).
Також період роботи позивача з 03.10.1984 року до 01.09.1996 року в Одеській міській клінічній лікарні № 11 на посадах санітара, медичної сестри, лікаря-травматолога, ортопеда-травматолога підтверджується довідкою КНП «Міська клінічна лікарня № 11» від 24.01.2023 року № 01-83/139; особовою карткою ОСОБА_1 (Форма П-2) (а.с. 30); Актом ГУ ПФУ в Одеській області складеним за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 23.01.2023 №1560-1602/1-543 (а.с. 31-34).
Станом на день звернення ОСОБА_1 до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за віком (14.09.2020 року) та заявою про виплату грошової допомоги спеціальний страховий стаж (праця у сфері охорони здоров'я) становить 35 років 6 місяців 10 днів, що підтверджено формою РС-право від 03.02.2023 року сформованого відповідачем.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що позивач станом на дату звернення до відповідача з заявою про призначення та виплату спірної допомоги досяг 60-річного віку, йому призначена пенсія за віком вперше, на день досягнення пенсійного віку позивач працював в комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 11» на посаді лікаря ортопеда-травматолога травмпункту відділення екстреної медичної допомоги, спеціальний страховий стаж (праця у сфері охорони здоров'я) становить 35 років 6 місяців 10 днів, страховий стаж (повний) 41 рік 7 місяців 9 днів.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправним рішення про відмову в частині призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій № 15605000741 від 06.01.2023 р.
Проте з дослідженого судом рішення № 15605000741 від 06.01.2023 р. вбачається, що відповідач зазначеним рішенням повідомив позивача, що у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою № 01-83/2296 від 22.12.2022, яка надана "Міською клінічною лікарнею №11" зроблено запит щодо перевірки достовірності вищезазначеної довідки до відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після надходження акту перевірки перерахунок призначення одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій буде додатково переглянуто.
Після проведення перевірки 23.01.2023 року відповідачем 03.02.2023 року прийнято рішення № 156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з невідповідністю записів у трудовій книжці з довідкою від 24.01.2023 № 01-83/139, яка видана КНП «Міська клінічна лікарня № 11».
З зазначеного вбачається, що саме рішення від 03.02.2023 року № 156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у розмірі десяти місячних пенсій, має для позивача негативні наслідки
Приписами ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав та обрання належного способу захисту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи дискреційність повноважень відповідача щодо нарахування та виплати спірної допомоги, суд вважає за необхідне з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2023 року №156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу період роботи на посаді медичної сестри травмпункту Приймального відділення (наказ №7 від 25 жовтня 198) з 03 жовтня 1984 року по 01 вересня 1996 року, суд зазначає наступне.
З дослідженого судом наказу Міської клінічної лікарні № 11 від 25.10.1984 р. № 74 встановлено, що на посаді чергової медичної сестри травмпункту ОСОБА_1 працював з 03.10.1984 року. Згідно наказу №55 від 10.06.1996 ОСОБА_1 , звільнений з 28.06.1996 р. за власним бажанням з посади медсестри травмпункту.
З форми РС-право від 03.02.2023 року сформованого відповідачем вбачається, що в трудову діяльність ОСОБА_1 , враховано період роботи на посаді медсестри травмпункту з 03.10.1984 по 28.06.1996 з урахуванням зазначеного судом не встановлено правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.
Згідно частинам першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно квитанції від 02.07.2024 (а.с.8).
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2023 року №156050007447 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 , 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.А. Вовченко